Замість бруківки і парків. Чому в Житомирі майже не було блекаутів, як місто модернізує "непоказову" інфраструктуру й підтримує військо

Сухомлин каже, що на відміну від більшості міст Житомир пройшов минулий сезон абсолютно спокійно.

"У Житомирі майже не було відключень. І цей опалювальний сезон ми пройшли майже без відключень. Чому? Тому що ту систему, яку ми зробили, теплозабезпечення, водозабезпечення, енергомоніторинг системи – це все завдяки тому, що з 2015 року децентралізація дала нам повноваження напряму працювати із міжнародними фондами, організаціями, кредитними установами.

За цей час ми на 80% зробили систему теплопостачання, що дозволило зменшити втрати. Більшість міст декларують втрати в мережі на рівні приблизно 20%. В нас – 4% втрати в мережі. Хоча нормативно можна закладати 12%", – пояснює міський голова Житомира.

Стратегія Житомира

Сухомлин каже, що місто обрало свою стратегію: замість побудови нових тротуарів, доріг і скверів останні 7-8 років вкладає майже всі кошти в теплокомуненерго, водоканал і всю інфраструктуру; "Бо для того, щоб потім зробити дороги, потрібно, щоб під цими дорогами комунікації були надійні".

За його словами, все це дає можливість Житомиру мати найнижчий тариф у країні на тепло, найменші втрати.

"Під час війни щодня ми з обленерго проводили нараду. Обленерго казало нам, наприклад: коли настає година пік в енергосистемі Житомира, недостатньо 9 МВт електроенергії. І якщо ми не знімемо ці 9 МВт, то все місто буде відключено. Тоді ми 60% котелень відключали. Відключаємо водоканал. Знімаємо 25 тролейбусів з мережі. І так ми зменшували споживання на ті 9 МВт. І таким чином у нас місто не відключалося.

Потім вночі автоматично запускаються котельні до ранку. Квартири прогріваються. І зранку – на пік – знову відключаємо. Знімаємо також транспорт. І так майже весь сезон ми пройшли без відключень. Це можна робити, коли в тебе нормальна, надійна система: немає поривів, немає аварійних ситуацій. Тоді все це працює таким чином", – пояснює мер.

Сухомлин каже, що всі котельні міста пройшли модернізацію: "І в нас немає котельні, в якої коефіцієнт корисної дії (ККД) нижчий ніж 93-94%. Тобто повністю сучасне обладнання автоматизованої системи управління й автоматизованої системи моніторингу та управління теплокомуненерго. Це перший момент.

Плюс заміна комунікацій. У середньому за рік ми замінювали 11 кілометрів тепломереж. Це приблизно 5% від усього українського об'єму заміни тепломереж.

У нас декілька проєктів. Швейцарський фонд SECA, грантові кошти проєктів Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР) з теплокомуненерго. Ми побудували сучасну нову ТЕЦ на деревині, яка виробляє тепло і дає електроенергію в мережу завдяки грантовим коштам і коштам міського бюджету", – розповідає міський голова Житомира.

За його словами, це забезпечує місто на 10%. Але паралельно з цим проєктом у Житомирі з'явилося чотири приватні котельні, в яких місто купує тепло.

Сухомлин пояснює, як змінилася економія завдяки мінімізації втрат: "У сезон 2014-2015 років, коли ми тільки починали робити теплокомуненерго, то споживали 97 млн кубів газу за сезон. Минулий сезон ми пройшли зі споживанням 48 млн кубів газу. Тобто вдвічі скоротили споживання газу. Тепер у нас буде міжнародний тендер на будівництво ще однієї ТЕЦ. Це грантові кошти та кредити від ЄБРР.

І в нас вже готове техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) з будівництва великої ТЕЦ, яка працюватиме на спалюванні залишків сміття, а також переробленого сміття. Опалення споживатиме приблизно 7-9 млн кубів газу. Решту газу ми замінимо, використовуючи інші види енергії".

Міський голова Житомира наголошує, що фактично місто будує замкнену систему, мінімально залежну від зовнішніх впливів. На минулій сесії міськрада ухвалила рішення виділити кошти на будівництво сонячних електростанцій для об'єктів водоканалу на 1,8 МВт. Паралельно на 1 МВт Житомир отримав як благодійну допомогу обладнання від німецької компанії.

"Тож водоканал отримає для своїх об'єктів 2,8 МВт електроенергії з цих електростанцій на його об’єктах. І це фактично половина споживання електроенергії водоканалу. Це дозволить йому працювати майже безперебійно, навіть без зовнішніх джерел", – каже Сухомлин.

До того ж у грудні місто здає великий проєкт від Світового банку на побудову очисних споруд. "Це будуть найсучасніші в Україні очисні споруди. За такими проєктами зроблено п'ять у Європі. У Києві, мабуть, таких і немає", – розповідає мер.

Крім того, на грантові кошти міська влада почала термомодернізацію шкіл і садочків.

Що дала децентралізація

"Децентралізація дала нам право відпрацювати з міжнародними донорами – без Кабміну, без Верховної Ради. Це найважливіше, що вона нам дала, – можливість нікого не запитувати, можна чи ні, а просто вирішувати і працювати з міжнародними організаціями. Це дало поштовх до розвитку саме інфраструктури.

Якщо брати кредити і гранти, це приблизно 90 млн євро. Або приблизно 2,5 млрд грн. Це 10 бюджетів розвитку. А якщо порахувати з водоканалом, то буде десь понад 140 млн євро", – каже Сухомлин.

Він додає, що у кожного мера є спокуса вкладати в дороги, сквери, фасади, бо це набагато дешевше і набагато простіше. "І головне – електорально це сприймається набагато краще. Рейтинг у тебе буде набагато вищий, ніж ти будеш вкладати в мережі, енергетику, водоканал – у те, що люди не бачать".

Сухомлин каже, що на благоустрій – поточні ремонти, тротуари, сквери – цьогоріч місто витратило всього близько 58 млн грн, тоді як на оборону – 1,2 млрд грн.

Мер зазначає, що швидке зростання бюджету пов'язано з тим, що Житомир завжди був містом, в якому було багато військових частин.

"У нас на цей рік буде приблизно 1,7 млрд грн від військових. 2,8 млрд до цього був бюджет. Але в нас частина теж була військова – приблизно 250 млн. Тож загалом додаткових надходжень завдяки військовому ПДФО – десь 1,4 млрд грн. Тобто загальний бюджет у нас виходить десь 4,2 млрд грн.

Але. Тут же дуже багато додалось витрат. Наприклад, ми 19 тисяч квадратних метрів укриттів у школах та садочках побудували і відремонтували. Деякі будували взагалі з нуля, деякі приводили до ладу. В нас поки що лише в трьох школах немає своїх укриттів. Всі решта в нас забезпеченні укриттями. І вже за новими нормами.

Дуже багато запитів йде від військових. Наприклад, від військових є запит на щось – і ми робимо пряму субвенцію в 10 – 40 млн грн. Це приблизно мільярд за 9 місяців", – пояснює міський голова.

Сухомлин розповідає, що місто допомагає багатьом підрозділам, які навіть не житомирські: "Маленький приклад. Полк Калиновського – білоруси. В них немає громади, яка б ними опікувалась. Але їм все також потрібно. Ми теж і пікапи, і "мавіки" – все купуємо.  І от таким чином виходить сума в 1,2 млрд грн на програми з оборони. Це бюджет міста Житомира.

Окрім цього, ми перші в Україні зробили таку річ, як квартири військовим. Ми 235 млн грн на цей час витратили на закупівлю квартир для військових. Вони не отримують безпосередньо квартиру, щоб не було порушень. Є розрахунок – 28 тисяч гривень виплачується за метр квадратний на окремий рахунок. Залежно від складу сім’ї, це в середньому 2 млн грн. А протягом року вони мають купити житло в Житомирській громаді. І нам принести документи", – розповідає Сухомлин.

Вилучення ПДФО з бюджету громад

Попри великі надходження від військового ПДФО, очільник міста підтримує його вилучення з бюджету громад.

"Якби всі громади спрямовували ПДФО на потреби військових, я б тоді міг обстоювати позицію залишити ці кошти на місцях. Там понад 60% від військового ПДФО залишалося на рахунках. На потреби військових витрачалося приблизно 40% в середньому по Україні.

Я розумію, що країні дійсно потрібно перейти на військові рейки. Але це ПДФО має йти, безумовно, не просто в держбюджет, а на військові потреби. Це однозначно", – наголошує Сухомлин.

До того ж, продовжує очільник Житомира, голови громад не хочуть брати на себе відповідальність за закупівлі для ЗСУ, оскільки Держаудитслужба пізніше зможе сказати, що це є збитком.

"Я розумію, що після війни до нас прийде аудиторська служба і скаже, що оці всі мільярди, які використали для армії, – це збитки громаді, бо це не ваші повноваження. І це теж правда. І я уявляю себе на місці багатьох голів громад. Вони теж не хочуть брати на себе цю відповідальність. Навіщо їм це робити? Щоб потім кримінальні справи були?

У нас і так кримінальних справ вже штук п'ять висить за зброю, яку ми в перший день отримали зі складів. Депутат наш їздив за довіреністю, отримав з військових складів зброю, гранатомети, автомати. Ну, облік в нас був нормальний, все зійшлося. Але все одно, за фактом кримінальна справа є. На сьогодні вона не закрита. Хоча в нас цю зброю отримувала і поліція також.

Потім ще одна карна справа. Пам'ятаєте ситуацію під Києвом? Коли була затоплена орківська переправа? Зі штабу нас просто попросили зробити скид води на водосховищі. На нашому водосховищі скинути 6 мільйонів кубів води. Навіть директор комунального підприємства не знав, для чого це робиться. Ми розірвали ту переправу, затопили десять одиниць російської техніки. І що? Кримінальна справа – заподіяння шкоди екології на 200 млн грн. І таких буде ще дуже багато у наступні роки. Це вже я розумію", – каже Сухомлин.

житомир гроші на війну модернізація інфраструктура децентралізація