Як занедбана "Фабрика повидла" у Львові стала надсучасним артцентром і ревіталізувала цілий район (ФОТО)
У суботу, 18 листопада, після восьми років реконструкції у Львові відкрився центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center.
Як повідомляє Львівська міська рада, новий мистецький простір має багату і незвичну історію: у давній індустріальній будівлі, де спочатку виробляли алкогольні напої, а пізніше – фруктові й овочеві консервації, тепер проводитимуть культурні заходи.
Комплекс складається з шести окремих просторів площею майже 3500 кв. Тут є театр для перформативних практик, що оснащений найновішими технологічними засобами, численні виставкові зали, частина з яких функціонує в якісному бомбосховищі, паркувальний майданчик із накриттям з сонячних панелей, сучасний чорний куб, який слугує мультифункційним простором для різноманітних подій, Jam Cafe, три тераси та навіть система «розумного дому», що дозволяє керувати світлом і звуком свого простору з планшета.
Ідея заснувати у Львові новий культурний центр зародилась у 2015 році, коли філантроп, культурний підприємець та історик Гаральд Біндер вирішив зберегти колишню «Фабрику повидла», заснувавши тут центр сучасного мистецтва. Після глибинних досліджень і підготовки він виділив значне фінансування для подальшого розвитку проєкту.
"Jam Factory Art Center розташований у районі Підзамче, на північ від центру Львова у колись успішній індустріальній околиці. Довший час цей район був промисловою зоною, яка не сильно привертала увагу мешканців і гостей Львова.
Однак поступово Підзамче почало оновлюватись, коли тут відновили стародавню будівлю для бібліотеки «Під Високим Замком» та капітально відремонтували частину вулиці Богдана Хмельницького. Артцентр Jam Factory став фінальною «роздинкою», яка змінює район", – розповіли у міськраді Львова.
Там також зазначили, що будівля «Фабрики повидла» потребувала серйозних реставраційних робіт і інвестори зробили все, щоб зберегти кожну старовинну цеглину. Також споруду підсилили особливими елементами, як ребристі колони чи стеля з незвичного гіпсокартону, що водночас підсилює акустику приміщення.
"Це унікальний проєкт у Львові та Україні загалом. Це мистецький центр, який поєднує в одному місці різноманітні артформи: візуальне мистецтво, театр, музику, перформанс. Це все сприяє до діалогу, який ми хочемо розвивати. Ми не хочемо, щоб нас сприймали як музей чи виставкову залу, а бути місцем зустрічі, навчання, дискутування, обміну досвідом", – розповідає засновник Jam Factory Art Center Гаральд Біндер.
Тепер Jam Factory Art Center працює як безперервний, адаптивний простір для перформативних, виставкових, музичних та дискусійних проєктів. Першою виставкою простору, що супроводжуватиметься публічною програмою, є “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” під кураторством Катерини Яковленко, Наталії Маценко та Бориса Філоненка. На виставці представлені роботи українських митців 2022-2023 років, а також у довшому хронологічному ракурсі: від ХІХ століття до сьогодення.
Історія будівлі
Як нагадує Zahid.net, у приміщенні на вулиці Богдана Хмельницького у 1872 році єврейський підприємець Йозеф Кронік заснував фабрику, де виробляли алкоголь. З 1912 року підприємство дістало назву «Кронік і син».
Після II Світової війни фабрика увійшла до тресту «Укрголоввино», тут розливали молдавські вина. У 1970-х роках на фабриці почали виготовляти консерви з овочів та фруктів. Саме тому фабрика і отримала свою неформальну назву «Фабрика повидла». Це сталось у 2009 році, коли мистецьке об’єднання «Дзиґа» провели тут Тиждень актуального мистецтва. Фабрика на той момент давно не функціонувала, приміщення придбав львівський бізнесмен Олексій Курилишин, який планував перетворити будівлі на готель. Проте його планам перешкодила фінансова криза.
Під час Тижня актуального мистецтва перформанси та артоб'єкт розташувались у занедбаних приміщеннях, але уже тоді мистецьки події виглядали тут напрочуд органічно. Тут навіть провели Львівський тиждень моди, кілька вистав та Urban Exploration Fest.
У 2015 році австрійський історик, засновник «Центру міської історії східної та центральної Європи у Львові» Гаральд Біндер вирішив придбати це приміщення. Однією з причин, за його словами, було бажання змінити занедбаний індустріальний район Львова.
Було оголошено архітектурний конкурс на відбудову фабрики. Завданням, що постало перед архітекторами було зберегти історичні будівлі та водночас пристосувати їх до потреб мистецького центру. У конкурсі переміг проєкт архітектурного бюро з Відня Atelier Stefan Rindler. Після затвердження переможця, команда Фабрики зайнялась пошуком локального партнера. Ним стала львівська компанія AVR Development.
Створення мистецького центру тривало вісім років. Повномасштабне вторгнення росіян на територію України не лише відтермінувало відкриття, але й змусило підкорегувати плани. Наприклад, підвали, які спочатку планували використовувати як технічні приміщення, тепер стали укриттям. У подвір’ї Центру паркінг накрили сонячними панелями, що теж було спричинено великою війною, адже у центрі вирішили посилити власну енергетичну незалежність
"Загалом поява Центру сучасного мистецтва уже зараз посприяла ревіталізації цілого району, його перетворенню з доволі депресивної частини міста в активну та модерну", – підсумовує Zahid.net.
