Антикорупційна неефективність. Податкова кошмарить бізнес через страх, що до неї прийде ДБР
В Україні побільшало нарікань на податківців після скасування мораторію і повернення до перевірок бізнесу з початку жовтня 2023 року.
Про це в інтерв'ю порталу Ліга розповів бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
За його словами, зараз побільшало нарікань на податкові перевірки. Останнім часом у статистиці Ради бізнес-омбудсмена такі скарги впродовж року перемістилися з другого місця на перше.
"Навіть у тих обмежених для Державної податкової служби (ДПС) можливостях квазімораторію, який діяв, ми почали бачити щоразу більше нарікань і проблем.
Чому так? Певно, продовжується сумна українська традиція, за якою податківці не можуть повернутися з перевірки без результату. Тому, навіть якщо не виявляють якихось суттєвих причин, починають "дотягувати". Інколи це на межі абсурду", — зазначив Ващук.
Він розповів, що Рада бізнес-омбудсмена вже має п'ять таких скарг, які податкова вперто не скасовує, і навів конкретні приклади.
Наприклад, випадок нібито приховування складів пального у фірми, яка в одному з численних формулярів звітності допустила помилку в адресі, вказавши в одному місці номер "41", а в іншому "41-А". Хоча фірма сплатила всі податки і решта інформації зазначена правильно, ДПС розцінила це як приховування акцизного складу. І виписала штраф у розмірі мільйон гривень.
Інший приклад — в одній із форм онлайн-звітності на сайті податкової були вказані старі дані щодо адміністративно-територіального устрою країни. Зараз це об'єднана територіальна громада, але в кодах, щоб її вибрати, такої опції не було. Платник вибрав із наявних і отримав 2 млн грн штрафів.
"На останній нашій експертній групі з податківцями вони вже констатували, що у випадку таких очевидних і ненавмисних одруківок у межах чинного законодавства все ж таки доцільно вирішувати їх на рівні ДПС і не допускати, щоб такі питання потім потрапляли до суду.
Вважаємо, що нормативна база для цього давно існує: у Податковому кодексі є пункт 4.1.4, який передбачає у випадку сумнівів у трактуванні рішення на користь платника", — каже Ващук.
Бізнес-омбудсмен констатує, що зараз значною мірою ті моменти, які можна трактувати на користь платника податків, використовуються, навпаки, щоб звинувачувати.
"Це, зокрема, пов'язано зі страхом податківців, — пояснює Ващук. — Вони бояться, що інші державні структури — прокуратура, Державне бюро розслідувань (ДБР) — можуть уже їх звинуватити в тому, що були занадто поблажливими до платників".
Він також повідомив, що Рада бізнес-омбудсмена обговорює запровадження механізмів, щоб податківці могли без остраху просто зателефонувати платникові, який пропустив "А", й уточнити, чи правильно зазначена адреса: "Бо виникає неординарна ситуація, коли ухвалюється багато правильних європейських законів, але їх застосування залишиться на "напівсовковому" профіскальному рівні. Так ці чудові закони мало що змінять".
А ще, за словами Ващука, в Україні звикли всі проблеми скидати на суди.
"Хоча в нашому випадку, коли йдеться про бізнесові справи, то суди приблизно в 90% випадків вирішують суперечки на користь платників податків. Це за статистикою Державної судової адміністрації щодо питань зупинення реєстрації податкових накладних.
Як наслідок — величезна державна машина працює на те, щоб генерувати всі ці штрафи чи донарахування, а з них тоді виходить дуже маленька користь для бюджету.
Так, за перші дев'ять місяців цього року ДПС донарахувала трохи більш ніж 11 млрд грн. З них узгоджено трохи більш ніж 600 млн грн, а реально в бюджет поки що надійшло 305 млн грн — менш як 3%.
Так би мовити, коліщата крутяться, пара видається, але ж, коли держава так багато судів програє, мусить за те платити.
Ми постійно говоримо, що є потреба в тому, щоб адміністративна практика, діяльність податківців враховувала результати судових розглядів. Бо якщо 90% ваших актів скасовуються, то ви ж маєте зрозуміти, що ви робите не так?" — наголошує Ващук.
Замість цього, зазначає бізнес-омбудсмен, представники державних органів в Україні починають звучати як антикорупційні активісти. Вони розповідають про те, що судам не можна довіряти.
"Це як мінімум сумнівно з погляду представників самої держави. Маємо досить багато ситуацій, коли вилучають майно й гроші, а потім, навіть за наявності ухвали суду, воно не віддається", — каже Ващук.
Він наголошує, що українська правоохоронна система дуже складна і має багато всіляких органів, у кожного з яких є свої структури.
"І це створює додаткові можливості для тих, хто хоче зіграти на її огріхах. Трапляється, місяцями не можуть визначити відповідальних і вирішують, яке управління якому департаменту що має передати. У нас, мовляв, був лист від одного управління до іншого, але відповіді ще немає, бо там люди у відпустках, тому допомогти поки що не можемо. Підприємцю, який просто хоче назад свій комп'ютер чи гроші, все це не дуже цікаво.
Ця система потребує коригування та спрощення. В Україні багато таких органів додали. І майже нічого не ліквідували. Думаю, варто провести своєрідний аудит і визначити, що з цього може дозволити собі державний бюджет. Бо утримувати все це дорого.
І президент України це інтуїтивно відчуває. Він же сказав, що країні потрібно, щоб тільки одна установа перевіряла бізнес — те саме Бюро економічної безпеки. Щоб не було 5–7 досудових органів, які штовхаються навколо тих самих цілей-жертв", — підсумовує Ващук.
