Зміни у процес мобілізації: що обговорює військове керівництво і чого чекати суспільству
Міжфракційна група, яка колись була створена для перерозподілу фінансування грошових виплат для Сил безпеки і оборони, продовжує напрацьовувати зміни у процес мобілізації.
Про це інтерв'ю в УП розповіла членкиня комітету Ради з питань національної оборони та розвідки Соломія Бобровська.
Вона розповіла, що в оборонному комітеті немає жодних обговорень з приводу мобілізації чи демобілізації, але орган відстежує певні поправки для законопроєкту, що регулюватиме ці питання.
"Для мене в цьому законопроєкті найважливішим було право на демобілізацію, на відстрочку від служби для військовослужбовців, які повернулися з полону. На сьогодні вони зобов'язані служити. Ті, хто спілкується з цією категорією військовослужбовців, розуміють психологічний стан дівчат, хлопців, які не хочуть повертатися на службу. І з приводу цієї норми, не повірите, була дуже довга полеміка з представниками вищого військового командування.
Наступна річ, про яку йде дискусія, це унеможливлення відстрочок для тих, хто здобуває другу-третю-п'яту-восьму вищу освіту. Це стало величезною і корупційною проблемою для вишів, і таким собі вікном, яким можна було скористатися, особливо чоловікам. Думаю, усі бачили графіки про збільшення кількості чоловіків, особливо 30+, які вирішили здобути другу освіту. Тепер вони будуть довчатися, і з нового навчального року ця відстрочка вже не діятиме.
Обговорюється також питання викладачів вишів, чи матимуть вони відстрочку. Ми розуміємо, що хтось повинен вчити, і не можна забирати всіх безпереборно на фронт.
Окремо ведеться дискусія про обмежено придатних – якою буде їхня подальша роль у військах, чи є сенс у мобілізації людей з інвалідністю, зокрема тих, що потрапляють після ВЛК.
Залишається норма про те, якщо в сім'ї двоє військовослужбовців і є неповнолітня дитина, то хтось із батьків має право на звільнення.
Якщо не помиляюся, скасовується відстрочка для народних депутатів попередніх скликань", – каже Бобровська.
За її словами, найбільш конфліктними й непроговореними з Міноборони та Генштабом залишаються обов'язкові ротації та право на демобілізацію після певного часу служби.
"Йшлося, наприклад, про 24 місяці, але щоб пів року (від загального часу служби – УП) людина виконувала бойові розпорядження. Також ішлося про 36 місяців. Знаю, що був ще зареєстрований законопроєкт про 18 місяців, але він не береться до розгляду.
Треба розуміти, що всі ці речі – це математика, яку має вирахувати Генштаб, бо це ж відтік людей. І якщо відбувається відтік, то, значить, треба і притік. А питання з мобілізацією в нас стоїть дуже гостро, дуже болюче. І сьогодні, на жаль, є провали. За останні місяці до війська була мобілізована, напевно, рекордно мінімальна кількість людей.
Повернуся ще разочок до ротацій. Ми всі розуміємо, що ротації потрібні бойовим бригадам, які 20 місяців стоять на передку в різних зонах відповідальності. Ми усвідомлюємо, що це вже далеко не перший, не другий і не третій особовий склад цих бригад – далі не хочу продовжувати.
Потрібен резерв, а з резервом у нас проблеми. Мені здається, ми мали фундаментальну помилку за ці 30 років, коли ми не формували резерв. Тому що є перший, другий оперативні резерви, які вже були призвані.
Я вам скажу, що відсутність ротацій і розуміння терміну служби в більшості випадків стає причиною для ухиляння або небажання йти служити. Бо люди хочуть розуміти, на скільки часу вони віддають своє життя в підпорядкування", – наголошує народна депутатка.
Бобровська зазначає, що найбільшим неприхильником демобілізації є Генеральний штаб.
"Але я їх розумію, тому що їхня задача – формувати потребу під задум. Відповідно, якщо їм треба 30-40-50 тисяч людей, то значить, їм це справді потрібно.
І в цьому сенсі ми або виживаємо як держава, або граємося в іншу історію – шкодуємо, не йдемо до війська, не допомагаємо, не підтримуємо. Тоді питання – де буде війна завтра?
Я думаю, що Генеральний штаб готовий говорити про тих, хто може звільнитися по здоров'ю чи про обмежено придатних, опікунів, строковиків – хоч це було політичне рішення президента, яке не підтримував Генштаб" – каже членкиня оборонного комітету.
Коментуючи питання, чому президент досі не підписав законопроєкт про зниження призовного віку з 27 до 25 років, Бобровська припустила, що оскільки суспільство емоційно не підтримує зниження вікового бар'єра, Зеленському важко це зробити.
Народна депутатка наголосила, що у процесі мобілізації в Україні дуже часто застосовуються "старі совкові підходи", і перелічила успішні приклади рекрутингу до війська: Третю штурмову бригаду, "Хартію", окремі підрозділи Сил спеціальних операцій, "Азов".
Читайте також: Як треба проводити мобілізацію: успішний досвід "Азову"
"Коли працює спайка ідеології – люди розуміють, чому і за що вони йдуть, забирається багато страхів, люди довіряють команді, командиру. Довіра – це базова річ.
Багато людей іде навіть не під командирів, а під колектив. Бо вони знають, що їхні сім'ї будуть захищені, ними буде займатися патронатна служба. Я би хотіла, щоб у нас було саме так. І це можливо робити", – каже Бобровська.
Народна депутатка також переконана, що ТЦК можна зробити "з людським обличчям". Але передусім їх слід вивести з оперативного підпорядкування сухопутним військам.
" Має бути узагальнена історія для всіх родів, видів сил. Я, наприклад, апологет того, щоб роди, види сил у нас займалися рекрутингом самостійно. Тобто Нацгвардія набирає до себе, ЗСУ – до себе, ВМС – до себе, ТРО – теж.
Є ще одна річ, яка важлива в контексті розширення повноважень ТЦК: вони мають право давати [повістку] вже незалежно від прописки. Тобто людині із Закарпаття можуть дати повістку в Києві.
Але (у контексті нового законопроєкту – УП) хотіла би сказати, що буде збільшена роль органів місцевого самоврядування і державної влади на місцях", – зазначила членкиня оборонного комітету.
Бобровська вважає неефективним і емоційним рішенням поставити бойових командирів бригад на очільництво ТЦК, бо це інша специфіка роботи. Це має бути людина, яка розуміє тонкощі роботи з політичною владою.
