Ера викопного палива закінчується: що передбачає "історична" кліматична угода
Представники майже 200 країн світу у середу, 13 грудня, на саміті Cop28 прийняли угоду про поступову відмову від використання викопного палива – нафти, газу та вугілля – у світових масштабах. Це спроба уникнути найгірших наслідків глобального потепління й зміни клімату.
Про це пише The Washington Post.
"Навіть у знаковій Паризькій угоді 2015 року не було окремої згадки про використання викопного палива, натомість основна увага була зосереджена на необхідності скорочення викидів парникових газів. Більше, ніж будь-яка кліматична угода до цього, новий пакт відображає визнання того, що людство завдає більше шкоди, ніж користі, продовжуючи еру вугілля, нафти і газу – приблизно 200-річний період безпрецедентного розвитку, коли очікувана тривалість життя стрімко зросла, а населення планети збільшилося у вісім разів.
Але навіть коли учасники переговорів назвали результат історичним, багато хто визнав, що попереду ще залишається непевний шлях. Формулювання, що закликали до більш однозначної "поетапної відмови", не витримали раундів суперечливих переглядів. Острівні держави заявили, що їх виключили. Експерти вказали на напівзаходи, які дозволять використовувати викопне паливо на певному рівні ще десятиліттями.
Угода не має обов'язкової сили, і її виконання буде залежати від надзвичайної кількості факторів – фінансування, корисливих інтересів, внутрішньої політики", – пише видання.
WP додає, що угода була досягнута після двох тижнів напружених переговорів, які показали, як енергетична трансформація створює нові лінії розлому в геополітиці. Основні експортери нафти з країн Перської затоки об'єдналися з великими споживачами викопного палива, такими як Китай та Індія, і виступили проти цілей щодо викопного палива, які європейці та острівні держави назвали життєво важливими. Ознакою переплетення інтересів є те, що деякі з країн, які закликають до скорочення видобутку нафти і газу – США, Канада, Норвегія та Австралія – одночасно планують проєкти з розширення видобутку.
Угода має на меті досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, але навіть за такого сценарію простір для нафти та газу буде обмеженим. Скорочення застосовується до викопного палива в "енергетичних системах".
Угода також закликає збільшити втричі глобальні потужності відновлюваної енергетики до 2030 року, а також прискорити скорочення використання вугілля та швидше впроваджувати технології для уловлювання і зберігання вуглецю там, де складно відмовитися від викопного палива. Йдеться, зокрема, про сталеливарну, цементну та судноплавну галузі.
У коментарі The Guardian міністр клімату Великої Британії Грем Стюарт назвав угоду "історичною": "Це початок кінця ери викопного палива. Це перший раз, коли ми змусили світ, включно з великими виробниками нафти та газу, підписатися на відмову від викопного палива. Ми маємо перетворити це на реальність, але це захопливий крок вперед. Є два важливі елементи, які цьому сприяли. Один — це наука, з якою зараз так важко сперечатися. Інший – це голоси держав на передовій [змін клімату], зокрема тихоокеанських. Вони змогли змінити ставлення [інших країн]".
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш прокоментував угоду так: "Тим, хто виступав проти чіткої згадки про поетапну відмову від викопного палива під час саміту з питань клімату COP28, я хочу сказати: Подобається вам це чи ні, але відмова від викопного палива неминуча. Будемо сподіватися, що це не станеться занадто пізно".
