Знайдений у Британії 2000-річний скелет виявився сарматом. Вчені з'ясували, як він там опинився
Скелет, знайдений у Кембриджширі, належить людині з кочової групи, відомої як сармати. Це перший біологічний доказ того, що ці люди прибули до Британії з найвіддаленіших куточків Римської імперії, та що деякі з них жили в сільській місцевості.
Про це свідчать результати дослідження британських вчених, повідомляє BBC Україна.
Археологи виявили повний, добре збережений скелет людини, який вони назвали Оффорд Клуні 203645 – за назвою села в Кембриджширі, де його знайшли. Він був похований один, без будь-яких особистих речей, тож встановити його особу було непросто.
Науковці використали найсучасніші технології криміналістики, щоб розкрити таємницю молодого чоловіка, похованого в канаві в Кембриджширі між 126 і 228 роками нашої ери, під час римської окупації Британії.
Спочатку археологи вважали Оффорда нічим не примітним місцевим жителем.
Утім, докторка Марина Сілва з Лабораторії стародавньої геноміки Інституту Френсіса Кріка в Лондоні вилучила та розшифрувала стародавню ДНК Оффорда з крихітної кістки, взятої з його внутрішнього вуха, яка була найкраще збереженою частиною всього скелета.
"Перше, що ми побачили, це те, що генетично він сильно відрізнявся від інших романо-британських людей, досліджених досі", – сказала вона.
Аналіз ДНК у лабораторії докторки Сільви показав, що чоловік походив із найвіддаленіших куточків Римської імперії – території, яка нині охоплює Україну, Вірменію та південь Росії.
Аналіз виявив, що він був сарматом – це іраномовний народ, відомий своєю майстерністю верхової їзди.
Тож як він опинився у британській глушині так далеко від дому? Щоб знайти відповіді, команда з археологічного факультету Даремського університету використала іншу техніку аналізу, щоб дослідити його скам’янілі зуби, на яких лишилися хімічні сліди їжі, яку він вживав.
Оскільки зуби розвиваються з часом, кожен їхній шар – подібно до кілець у стовбурах дерев – містить відбиток хімічних речовин, які їх оточували у певний момент часу.
Аналіз показав, що до шестирічного віку чоловік їв зерна проса та сорго, відомі у науці як культури С4, яких багато у регіоні, де проживали сармати.
Однак аналіз також показав поступове зменшення споживання цих зерен з часом, і натомість споживання більшої кількості пшениці, яку знаходили в Західній Європі, каже професорка Джанет Монтгомері.
"Аналіз говорить нам, що саме він, а не його предки, здійснив подорож до Британії. Коли він виріс, він мігрував на захід, і ці рослини зникли з його раціону", – пояснює вона.
Історичні записи свідчать, що Оффорд міг бути сином кавалериста або, можливо, його рабом. Вони показують, що приблизно в той час, коли він жив, підрозділ сарматської кінноти, включений до складу римської армії, відправили до Британії.
Читайте також: Скіфи виготовляли трофеї з людської шкіри, — дослідження
ДНК-докази підтверджують цю картину, каже доктор Алекс Сміт з MOLA Headland Infrastructure, компанії, яка керувала розкопками.
"Це перший біологічний доказ, – сказав він. – Завдяки цим методам ДНК і хімічного аналізу ми можемо ставити різні запитання і дивитися на те, як формувались суспільства і як вони еволюціонували в римський період".
"Це свідчить про те, що було набагато більше переміщень не лише в містах, а й у сільській місцевості", – додав дослідник.
Подробиці дослідження опубліковані в журналі Current Biology.
