Яка мова наймилозвучніша у світі, — дослідження
Група вчених під керівництвом Нікласа Ербена Йоханссонна дослідила 228 мов у спробі визначити, чи деякі мови звучать красивіше, ніж інші, пише The Economist.
Видання зазначає, що дослідникам спала на думку ідея використати онлайн-фільм про життя Ісуса, який його промоутери записали сотнями мов. Важливо, щоб у більшості записів було щонайменше п'ять різних ораторів, оскільки фільм має як експозицію, так і діалоги.
Команда залучила 820 осіб з трьох різних мовних груп — китайської, англійської та семітської (арабської, івриту та мальтійської) — для прослуховування відео та оцінки привабливості мов.
Дослідники виявили, що майже всі 228 мов мають разюче схожий рейтинг, якщо врахувати певні фактори. За шкалою від 1 до 100 всі мови опинилися між 37 і 43, а більшість — між 39 і 42 (див. графік нижче).
"Найвищий рейтинг? Попри передбачувану привабливість (принаймні серед англофонів) французької та італійської мов, це була мова ток-пісін — англійська креольська мова, якою розмовляють у Папуа-Новій Гвінеї. Найнижчий? Чеченська.
Три мовні групи загалом збігаються у своїх уподобаннях. Але різниця між мовами з найкращим і найгіршим рейтингом була настільки незначною, а розбіжності між окремими респондентами настільки великими, що ніхто не має піддаватися спокусі коронувати ток-пісін як найкрасивішу мову світу з будь-яким авторитетом", — пише британський журнал.
Видання додає, що декілька чинників змусили респондентів сказати, що їм дуже сподобалися мови, які вони почули. Але ці фактори, вочевидь, не пов'язані з внутрішніми якостями мови. По-перше, знайомство з мовою — або навіть те, що вони думають, що знайомі з нею, — змусило респондентів підвищити її привабливість у середньому на 12%.
Дослідження також показало певні регіональні упередження. Якщо респондент казав, що мова йому знайома, його просили сказати, з якого регіону він походить. Наприклад, китайські респонденти явно віддавали перевагу мовам, які, на їхню думку, походять з Америки або Європи, і нижче оцінювали ті, які, як вони вважали, походять з Африки на південь від Сахари. (Коли респонденти говорили, що вони не знайомі з мовами, такі уподобання зникали).
Іншими зовнішніми факторами, які вплинули на рейтинги, були сильна перевага жіночих голосів і слабша — глибших голосів і голосів з придихом. Але, як не намагалися, дослідники не змогли знайти фонетичну особливість — наприклад, наявність носових голосних (як у французькій мові) або фрикативних приголосних (як звуки ш і ж, поширені в польській мові), — яка б постійно оцінювалася як красива.
Статистично значущою була лише незначна неприязнь до тональних мов (мови, які використовують висоту тону для розрізнення гомофонних слів). Навіть китайські піддослідні дещо недолюблювали такі мови, хоча китайська сама по собі є тональною.
Доктор Йоханссон звертає увагу, що оскільки на кожну мову припадало лише п'ять дикторів, присутність пари привабливих чи непривабливих індивідуальних голосів могла легко змістити рейтинг мови в той чи інший бік.
"Зрештою, це були записані аудіоматеріали. З одного боку, це було добре, тому що експерти чули одну й ту саму частину фільму (з однаковим змістом) кожною мовою. Але спонтанна, природна мова могла справити зовсім інше враження. Можливо, людям подобається і не подобається не звуковий склад мови, а те, як її носії розмовляють нею. Якщо це так, то привабливість мови, можливо, краще віднести до культури її носіїв, а не до самої мови", — підсумовує The Economist.
Водночас самі вчені підбили підсумки свого дослідження так: "Ми підкреслили фундаментальну фонетичну та естетичну єдність світових мов".
Докладніше з дослідженням можна ознайомитися тут.
