Праві та ліві не на часі. Виборці в Європі поділилися на п'ять "таборів", — дослідження
Європейські виборці більше не поділяються на лівих чи правих, про- чи антиєвропейські табори, а на п'ять окремих груп, чиї суперечливі інтереси, ймовірно, будуть домінувати на майже 20 виборах по всьому континенту цього року.
Про це свідчать результати дослідження "Власна криза: політика травми у рік виборів у Європі" аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє The Guardian.
Опитування припускає, що на виборах до Європейського парламенту та національних виборах 2024 року виборці будуть голосувати за ставлення до п'яти основних криз, які вплинули на їхні життя в останні роки: кліматична надзвичайна ситуація, міграційна криза 2015 року, глобальні економічні потрясіння, війна в Україні та Covid-19.
Автори звіту стверджують, що всі п'ять цих криз "були відчутні по всій Європі, хоча і з різною інтенсивністю в різних куточках континенту; багато європейців відчули їх як екзистенційну загрозу; вони кардинально вплинули на державну політику — і вони ще далеко не закінчилися".
"У 2019 році основна боротьба точилася між популістами, які хотіли відвернутися від євроінтеграції, і основними партіями, які хотіли врятувати європейський проєкт від Brexit і Трампа.
Цього разу це буде змагання між конкуруючими страхами підвищення температури, імміграції, інфляції та військового конфлікту", — сказав співавтор дослідження Марк Леонард, директор аналітичного центру ECFR.
Іван Крастев з Центру ліберальних стратегій у Софії зауважив, що дослідження показало, що у своєму баченні ЄС громадяни "віддаляються від ідеологічних зв'язків між правими та лівими" і натомість більше залежать від своїх поглядів на ці кризи.
Загалом, як зазначають автори звіту, кліматична криза та імміграція стануть двома найбільшими мобілізаторами у виборчих кампаніях, що відбуватимуться по всій Європі у 2024 році, як це було під час парламентських виборів у Нідерландах у листопаді 2023-го.
Окрім виборів до Європейського парламенту, що відбудуться у червні, цього року виборці 15 європейських країн, зокрема Португалії, Бельгії, Австрії, Хорватії, Литви та Великої Британії, підуть на виборчі дільниці для участі у національних парламентських та президентських голосуваннях.
Опитування, проведене в дев'яти країнах-членах ЄС, які представляють 75% населення блоку, а також у Великій Британії та Швейцарії, показало, що 73,4 мільйона європейських виборців вважають кліматичну надзвичайну ситуацію найважливішою кризою, що впливає на їхнє майбутнє.
Майже стільки ж (72,8 мільйона) вважають, що Covid-19, який виявив вразливість національних систем охорони здоров'я з серйозними економічними наслідками, є найважливішою кризою, тоді як 69,3 мільйона заявили, що їх найбільше турбує глобальна економічна криза, 58,2 мільйона — імміграція, 49 мільйонів — вторгнення Росії в Україну, а 46,4 мільйона не обрали жодної з п'яти криз.
Дослідження виявило, однак, що ці "табори" виборців не рівномірно розподілені ні географічно, ні за віком, ні за освітою. Виборці в Німеччині, наприклад, вважають імміграцію найбільш трансформаційною кризою (31%), тоді як у Франції — зміну клімату (27%).
В Італії та Португалії, які сильно постраждали від фінансової катастрофи 2008 року і подальшої кризи єврозони, багато (34%) респондентів зазначили, що світові економічні потрясіння і зростання вартості життя є першочерговими проблемами, які їх найбільше турбують.
Побоювання щодо війни Росії проти України найбільші в найближчих до конфлікту країнах: респонденти в Естонії (40%), Польщі (31%) і Данії (29%) вважають її найважливішою кризою, проти 7% у Франції та Італії та 6% в Іспанії та Великій Британії.
З точки зору поколінь, кліматична криза очолила порядок денний серед молоді: 24% молодих людей у віці від 18 до 29 років вважають її найважливішим питанням для свого майбутнього. Ця вікова група також вважає імміграцію найменш важливою проблемою (9%).
Старші покоління найбільше занепокоєні імміграцією як життєво важливою проблемою: 13% респондентів віком від 50 до 69 років та 16% респондентів віком 70 років і старше назвали її найбільшою проблемою для себе. Серед високоосвічених виборців найбільше занепокоєння викликала кліматична криза (22%).
