Цифровізація армії. Що змінює закон 10062 про військовий облік українців і за що його критикують
16 січня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10062 Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану.
Як пишуть Факти, законопроєкт №10062 підтримали 249 народних депутатів, попри дискусії у залі Верховної Ради.
Згідно із законом, в Україні планують запровадити повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Про необхідність цих змін заявляли представники Міністерства оборони і Генерального штабу ЗСУ, щоб зменшити прогалини в процесі мобілізації.
Основні зміни
Ще на початку листопада 2023 року законопроєкт було ухвалено в першому читанні. Однак суть документа суттєво змінилася під час підготовки до другого.
"На початку він був про спрощення системи отримання учасника бойових дій та дуже необхідного реєстру військовослужбовців.
Проте, дехто захотів туди впхати все, що не стосується змісту законопроєкту", – зазначила членкиня комітету Ради з питань національної оборони та розвідки Соломія Бобровська.
Основна ідея законопроєкту №10062 залишилася незмінною – розширення персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, яких вноситимуть до електронного реєстру військовозобов’язаних "Оберіг".
Туди потраплятиме інформація про номери телефону, адреси електронної пошти, володіння іноземними мовами, дозвільні документи на виїзд з України, наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю з інших державних реєстрів.
Згідно із законопроєктом, в реєстрі "Оберіг" через електронний кабінет військовозобов’язаного збиратиметься інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях. Персональні дані вноситимуть без згоди самої людини, крім інформації про членів родини.
Реєстр військовослужбовців
Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців. Довгий час процедура була дуже бюрократичною. Тепер це відбуватиметься в електронному форматі.
Інформація про людей, які мають право на отримання статусу УБД, зберігатиметься в окремому програмному модулі реєстру. Родичі або сам військовослужбовець зможуть подати необхідні документи онлайн.
Військовий набуватиме статусу УБД автоматично, коли сформується витяг з реєстру з унікальним електронним ідентифікатором (наприклад, QR-код, штрих-код, цифровий код). Також можна буде онлайн встановити статус людини з інвалідністю через війну.
Суперечливі моменти
Деякі положення законопроєкту №10062 не узгоджуються з чинними нормами Конституції. До такого висновку дійшло Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України після аналізу суті документа.
Згідно зі статтею 32 Конституції України, забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про громадянина без його згоди, крім випадків, визначених законом, і лише нібито в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У висновку юридичного управління наголошується, що персональні дані, які хочуть збирати для автоматизованого оброблення, мають бути адекватними та ненадмірними для виконання цілей, заради яких вони зберігаються.
Там звернули увагу, що фізичні особи мають знати про те, що персональні відомості про них збираються, а опрацювання цих даних має бути законним і правомірним. Також заборонено опрацювання даних зі стану здоров’я, якщо законодавство не забезпечує відповідних гарантій.
Те ж саме стосується реєстру військовослужбовців, зберігання та оброблення конфіденційної інформації про них. Експерти наголошують, що у законопроєкті не передбачено, протягом яких термінів оброблюватиметься ця чутлива інформація.
Сервери за кордоном
Ще один спірний момент – це норма про можливість використання закордонних хмарних технологій для зберігання й оброблення даних з реєстрів Міноборони України.
Згідно із законодавством, раніше заборонялося збирання цієї інформації за кордоном України. Проте у підготовці до другого читання до законопроєкту було внесено можливість використання хмарних технологій країн НАТО.
Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко наголосив, що не можна розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном, тим паче системи бойового управління під час війни.
На його думку, це може призвести до катастрофічних наслідків для України, які потім буде неможливо виправити.
Такої ж думки дотримується і членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.
"Розміщення баз даних з таємною інформацією за кордоном, як передбачає законопроєкт 10062, як на мене, рішення, мʼяко кажучи, помилкове. Тим більше, без пошуків альтернатив після дії правового режиму воєнного стану.
Навіть досвід країн, що є союзниками в межах НАТО показує, що обмін таємною інформацією доцільний у випадку спільних національних інтересів цих країн або Альянсу.
Однак навіщо Україні розташовувати в країнах НАТО бази даних з таємною інформацією, яка жодним чином цих країн не стосується?" – зазначає Бобровська.
Бобровська радить пригадати авторам правок до законопроєкту №10062, що розвідувальна інформація збирається не лише щодо ворогів, а й союзників.
Засновник БФ «Повернись живим» і ексзаступник міністра оборони Віталій Дейнега пояснив, що Україна могла б побудувати коштом партнерів власні хмари під системи, проте це значно триваліший процес.
" Але це значно складніша і комплексніша задача, до якої треба буде повертатись все одно. Тримати таємницю за кордоном – це тимчасове швидке рішення. Але якщо ми не можемо забезпечити кращого зараз – то краще так, ніж папір", – вважає Дейнега.
