Під російським ярмом. Як Росія зміцнює свій контроль над окупованими територіями в Україні

У вересні 2022 року Росія "офіцйно" анексувала чотири українські області ― Донецьку і Луганську на сході країни та Запорізьку і Херсонську на півдні ― хоча її військові не мають повного контролю над жодною з цих областей.

Відтоді російські чиновники трансформували систему управління підконтрольними територіями, провівши фіктивні вибори у вересні минулого року і призначивши промосковських чиновників на всіх рівнях.

Армія технократів стежить за повним поглинанням цих територій, приведенням їхніх законів, правил, податкової та банківської систем у відповідність до російських, а також позбавленням від будь-яких слідів інституційних зв'язків з Україною. Номінальний перехідний період триває до січня 2026 року, до цього часу Кремль очікує, що російська правова, судова та політична системи повністю запрацюють у так званих "нових регіонах".

Ця адміністративна окупація менш відома, ніж насильство та порушення прав людини, що її супроводжують. Але війна Росії в Україні виходить далеко за межі безжальних ракетних і дронових ударів, легіонів солдатів і войовничої риторики.

В окупованій Україні бюрократи ефективно примушують місцевих жителів до покори. Навіть коли деякі люди чинять опір, влада нав'язує російську освіту, культурну індоктринацію (маніпуляція індивідом і масами, ― Ред.), економічну та правову системи, щоб ще міцніше прив'язати ці території до Росії. Чим довше Росія окупує ці території, тим важче Україні буде повернути їх назад.

Серед тих, хто залишився, російська система змусила майже всіх до певного рівня співпраці

Ймовірно, більш ніж половина довоєнного населення новоокупованих регіонів втекло після вторгнення Росії у 2022 році. Але серед тих, хто залишився, російська система змусила майже всіх до певного рівня співпраці. За російськими даними, майже 90 відсотків мешканців чотирьох анексованих областей ― близько трьох мільйонів людей ― отримали російські паспорти. Вибір у них невеликий: російський паспорт потрібен для відкриття банківського рахунку, ведення бізнесу або отримання соціальних виплат.

Ті, хто залишився, змушені терпіти нескінченну російську пропаганду та індоктринацію. Щоразу, коли російські війська досягали нового міста в Україні, вони швидко захоплювали телевізійну вежу. Вони знімали з ефіру українські передачі і переключалися на кремлівську пропаганду. Російський журналіст Олександр Малькевич, на якого США наклали санкції за спроби втручання в американську політику у 2018 році, у червні 2022 року з'явився в окупованих Росією Херсоні та Запоріжжі, щоб заснувати нові місцеві телевізійні станції та школу для молодих журналістів. Його місцева радіостанція на окупованих територіях транслює патріотичні музичні шоу для російських військ.

Мало хто з місцевих жителів може терпіти цю відверту російську пропаганду, тому вони шукають альтернативи

Мало хто з місцевих жителів може терпіти цю відверту російську пропаганду, тому вони шукають альтернативи. Більшість людей у пошуках новин моніторять нескінченні канали Telegram. Цим месенджером користуються всі на окупованих територіях, включно з проросійськими чиновниками та учасниками українського опору. Це ключове поле бою в пропагандистських війнах, а також механізм виживання для людей, які застрягли під російським правлінням.

Зараз Росія контролює всі телекомунікаційні та інтернет-мережі в анексованих областях, тому багато українських новинних сайтів заблоковані. Люди використовують віртуальні приватні мережі, щоб обійти російські бар'єри й отримати доступ до українських джерел, але з часом деякі місцеві жителі кажуть, що їх це більше не турбує. Дехто скаржиться, що українські новини не відповідають реаліям життя в умовах окупації.

У школах на окупованих Росією територіях діти не можуть уникнути пропаганди

У школах на окупованих Росією територіях діти не можуть уникнути пропаганди. Їх змушують співати російський гімн щотижня. Школи повністю перейшли на російську навчальну програму, а українську мову звели до факультативної другої мови. Старшокласники навчаються за новим російським підручником історії, в якому розповідається, що Україною керують неонацисти і що так звана спеціальна військова операція Росії в Україні була виправданою відповіддю на західну агресію. Деяким батькам вдається продовжувати навчання своїх дітей в українських онлайн-школах, але це ризиковано ― згідно з доповіддю Amnesty International, батьки бояться, що їхніх дітей заберуть, якщо виявиться, що вони віддалено навчаються в українських школах.

Деякі вчителі відмовилися використовувати нову російську навчальну програму через затримання та погрози. Але багато хто продовжує працювати в умовах нового режиму.

Вибір працювати в підконтрольній Росії школі ― або будь-якій іншій місцевій організації ― залишає мешканців відкритим для можливого кримінального переслідування за колабораціонізм. Українська влада вже порушила щонайменше 6 000 справ проти ймовірних колабораціоністів з моменту прийняття нового закону в березні 2022 року. Можливі покарання варіюються від заборони на подальшу роботу в державних органах до значних термінів ув'язнення та конфіскації майна.

Хоча більшість українців погоджуються з тим, що кожен, хто обіймає керівну посаду в російській окупаційній адміністрації, заслуговує на всю силу закону, юристи та правозахисники занепокоєні тим, що закон є занадто широким і грає на руку Росії. Коли російські війська залишили Херсон у листопаді 2022 року, тисячі українців, серед яких було багато вчителів, також виїхали разом з ними, заохочені російською пропагандою, яка попереджала, що їх переслідуватимуть як колабораціоністів.

Росія робить ставку на те, що в довгостроковій перспективі українські діти на цих територіях будуть соціалізовані як патріотично налаштовані росіяни. Для українських школярів організовуються навчальні поїздки до Росії, відвідування туристичних об'єктів та літніх шкіл при університетах. Російські телевізійні програми регулярно показують, як дітей з Донбасу чи півдня України вітають на фестивалях у Росії. Це неприємна пропаганда, але ці візити принаймні виглядають здебільшого добровільними.

Є також набагато похмуріші випадки, коли тисячі дітей з України були незаконно депортовані до Криму або Росії під час бойових дій. Деякі з них були незаконно усиновлені російськими сім'ями. Багато українських сімей намагаються знайти своїх дітей і повернути їх назад.

Читайте також: Як росіяни викрадають українських дітей і промивають їм мізки, — розслідування Reuters

Розгалуджені тенета окупації

У завойованих українських містах, таких як Мелітополь чи Маріуполь, Росія повільно знищує кожне візуальне нагадування про Україну. У перші тижні війни російські війська зірвали українські тризуби та зруйнували пам'ятники, що вшановували пам'ять про Голодомор.

Росія прагне повністю скасувати кампанії українізації та декомунізації

Вони всюди зафарбували українські кольори ― синій і жовтий ― російськими червоним і синім. Росія прагне повністю скасувати кампанії українізації та декомунізації, які прокотилися регіоном після 2014 року. Під час цієї кампанії українська влада повалила понад 1000 пам'ятників Леніну по всій країні. Тепер росіяни встановлюють їх назад.

Вулиці нав'язливо перейменовують. У Маріуполі площа Свободи знову стала площею Леніна. Бульвар Меотиди, зруйнована вулиця в самому серці грецької громади міста, повернулася до своєї попередньої незручної назви радянських часів ― вулиця 50-річчя Жовтневої революції. Університетську вулицю в Мелітополі перейменовано на вулицю Дар'ї Дугіної, названу на честь ультраправої російської активістки, яка загинула від вибуху замінованого автомобіля в Москві в серпні 2022 року.

Війна перекинулася на культуру, де Росія проводить тотальну програму русифікації

Війна перекинулася на культуру, де Росія проводить тотальну програму русифікації. Головний театр Маріуполя був зруйнований в результаті одного з найганебніших звірств війни, коли в березні 2022 року в результаті ймовірного російського авіаудару загинули сотні цивільних осіб. Театр відбудовується, але його трупа зараз розділена. Одна група переїхала на Захід України, де ставить сучасні політичні п'єси українською мовою. Ті, хто залишився в Маріуполі, ставлять невибагливі чеховські комедії російською мовою в місцевому молодіжному центрі.

Росія розширює мережу кінотеатрів у регіоні ― не для показу відвертої пропаганди, а для того, щоб повернути людей до повсякденної російської популярної культури. У Маріуполі на новорічні вихідні глядачі стікалися до кінотеатрів, щоб подивитися свіжу російську комедію "Холоп 2".

Окрім культури, економічна політика є найпотужнішим засобом Росії для кооптації суспільства та здійснення довгострокових демографічних змін на окупованих частинах України. Російська система соціального забезпечення та державні зарплати часто є щедрішими, ніж в Україні, і спрямовані на залучення бідніших верств населення та пенсіонерів.

У грудні президент Росії Володимир Путін оголосив, що Росія витрачатиме понад трильйон рублів (близько 11 мільярдів доларів) на рік у чотирьох анексованих регіонах. Це включає мільярди доларів на величезну програму реконструкції в надії створити "Новоросію".

Глянцеві брошури зображують майбутнє Маріуполя як ерзац-Росію на березі моря, де будь-яка пам'ять про Україну була знищена і замінена російськими багатоквартирними будинками, парками та бульварами. Місто було зруйноване під час бойових дій у 2022 році, і влада відселила частину місцевих жителів. Однак багато хто скаржиться, що найкращі нові будинки зарезервовані для російських переселенців.

Москва хоче заохотити російських іммігрантів замінити тих українських мешканців, які були позбавлені майна і змушені були виїхати

Схоже, Москва хоче заохотити російських іммігрантів замінити тих українських мешканців, які були позбавлені майна і змушені були виїхати. Не вперше в цьому конфлікті дії Росії порушують міжнародне право, яке прямо забороняє таке переміщення населення на окуповані території та з них.

Багато українців, які втекли, вже втратили своє майно та бізнес. З літа 2022 року окупаційна влада очолила масову експропріацію українських активів ― ще одне кричуще порушення міжнародного права про окупацію. Власники мали з'явитися протягом трьох днів зі стосом документів, щоб заявити про своє право власності, якщо їхній бізнес був включений до опублікованого місцевою владою переліку нібито покинутих активів і компаній. В іншому випадку його передавали місцевим родичам або російським підприємцям.

З початку вторгнення в лютому 2022 року російська влада примусово зареєструвала тисячі українських підприємств, включно з великими металургійними заводами та місцевими хлібозаводами, в офіційній російській корпоративній базі даних, що стало одним із найбільших захоплень власності за останній час. Російські компанії взяли під контроль великі ділянки найкращих сільськогосподарських земель Запоріжжя і незаконно вивозять тисячі тонн українського врожаю за кордон. Маріупольський порт знову відкритий, кораблі привозять будівельні матеріали для російських проектів і залишають його повним привласненого українського зерна.

Читайте також: Як окупанти вивозять викрадений український соняшник з Криму, — розслідування

рашизм путінізм російська пропаганда окуповані території