Бабіш і чеські "бактерії руского міра": проєкт Texty.org.ua викликав скандал у Чехії
Інформаційний ресурс про українців в Чехії ProUkraїnu пише про те, що список чеських діячів та організацій з нашого проєкту "Бактерії русского міра" викликав суперечки в чеському політикумі. Зокрема, міністерка оборони Яна Чернохова розкритикувала список за те, що у ньому є лідер опозиції Андрей Бабіш. У переліку є також низка інших спірних суб'єктів, зазначає видання. Нижче Texty.org.ua публікують статтю з proukrainu.blesk.cz.
Міністерка оборони Яна Чернохова (партія ODS) несподівано заступилася за лідера опозиції Андрея Бабіша (партія ANO) та його колегу по партії Алену Шиллерову. Бабіша та Шиллерову український сервер журналістських розслідувань Texty назвав «хвороботворними мікробами “русскоґо міра”». «Це нечесно від українських друзів», — твітувала міністерка, відома своєю різкою критикою усіх проросійських кіл, зазначає “Блеск”.
На початку грудня 2022 року на сервері журналістики даних Texty був опублікований один із найбільш розгорнутих і важливих проектів видання. Дослідження пропонувало комплексне уявлення про людей та організації з 19 європейських країн, які в різних формах підтримують росію, пояснила редакція свій скандальний матеріал.
Це “бруд і огида”, каже Бабіш
«Нам вдалося ідентифікувати понад 1300 осіб і приблизно 900 організацій, які відповідали наступним критеріям: голосували за проросійські рішення та виступали із заявами на підтримку війни, або закликали до скасування санкцій, брали участь у проросійських пропагандистських програмах, співпрацювали з установами, які сприяють культурній експансії Росії тощо», – пишуть “Тексти”.
Тепер сервер оновив цю базу даних. У чеському списку — 136 імен. Крім прихильників маргінальної дезінформаційної сцени, російських активістів чи проросійських організацій, комуністів чи ультраправих, тут присутні топ-політики, включаючи Бабіша та голову депутатів від ANO Алену Шиллерову. “Я вважаю це надзвичайним брудом і ставлюся з огидою», – заявив Бабіш. – Я, пані Шиллерова, і ніхто інший з руху ANO ніколи не висловлювалися на користь Росії. Ми виступаємо на боці України і підтримуємо її з початку війни”. Він назвав сервер “Тексти” “сумнівним”, хоча він має ряд міжнародних нагород та визнань. Підставами для його слів є, наприклад, те, що ANO разом з коаліцією підтримало постанову парламенту, де названо російський режим – терористичним. Бабіш, мама якого народилася у селищі Ясіня нинішньої Закарпатської області, коли був прем’єром, дійсно політично підтримував Україну. Він відвідував акції української громади в Чехії, а у листопаді 2019 року відвідав і Київ з офіційним візитом.
Щоправда, нині риторика Бабіша дещо змінилася. Торік він кандидував на посаду президента, і відтоді дедалі частіше говорить про необхідність миру і домовленостей із путіним. Також він дорікав уряду Петра Фіали, що той нібито думає тільки про українців, і забуває про “наших [тобто чеських] людей”.
Чернохова і Драбова засудили список
«Я чутлива до будь-яких списків людей. І це несправедливо з боку українських друзів. Будь ласка, не нагнітайте напругу в нашому суспільстві ще більше, – заявила міністерка Чернохова. – Можливо, мені не подобаються деякі заяви Андрея Бабіша та Алени Шиллерової, але я не вважаю їх проросійськими політиками та бактеріями. І їм не місце в цьому огидному «списку» поруч із Конечною з Окамурою та Райхлом», – додала вона у X (раніше twitter).
Чернохову підтримала й інша впливова особа чеської політики, у проукраїнськості якої сумнівів немає – голова Державного комітету з ядерної безпеки Дана Драбова. «Я бачу це так само, пані міністерко. Складання списків ніколи ні до чого доброго не призвело і не призведе. Це марна справа і часто дуже несправедлива. Світ не тільки чорний чи білий. Це просто правда. І жоден список тут не підійде. Дякую за слова», – написала вона у коментарях під постом міністерки оборони.
“Доказом” проросійської діяльності екс-прем’єра Бабіша сервер Texty вважає посилання на сервер “Атлас (російського – китайського) впливу”. «Як власник Agrofert і співпрацівник чехословацької комуністичної розвідки StB, Андрей Бабіш налагодив зв’язки з людьми, близькими до Росії. І таким чином вони могли або можуть вплинути на Андрея Бабіша в певному напрямку. Андрей Бабіш все ще активно контактує з деякими з них”, – пише чеський сервер, за яким стоїть аналітичний центр “Європейські цінності”.
Після країн Балтії велика реакція – саме в Чехії
Сервер також спостерігає за голосуваннями депутатів у деяких справах щодо Росії та Китаю. Андрей Бабіш переважно був відсутній або утримувався. Окрім цих двох посилань, розділ щодо Бабіша містить третій «доказ», але це посилання не працює.
Велику реакцію у Чехії на список “бактерій” у редакції “Текстів” помітили. Зазначили, що спочатку таке спостерігали у країнах Балтії. “Особливо багато шерили з Чехії. Твіттер-активісти шукали у нашому проєкті свої, чеські “бактерії русского міра” і почали під їх постами кидати лінк. Ось, наприклад, відповідь на пост депутатки парламенту Алени Шиллерової: Користувачка @PrahyTeta пише: “Що ви можете сказати, що ви опинились в списку служниць русского міра? Ви знаходитесь у розділі “Чехія” прямо на першій сторінці. Ваша заява більш ніж необхідна. Ми чекаємо”.
А ось відповідь до посту, в якому згадується Бабіш. Користувачка @beneslenka пише: “Експрем’єр [Чехії] Андрей Бабіш володіє двома замками у Франції, “купівля” яких розслідується французькою владою за підозрою у відмиванні грошей та ухиленні від сплати податків. Просто щоб ви про це не забували”.
Клаус і Пароубек, екстремісти і маргінали, але Земан відсутній
З Чехії до списку в основному входять різноманітні проросійські чи російські меншинні або емігрантські, або “пострадянські” товариства. А також популістські партії, які заграють з екстремізмом, та їхні окремі законодавці – “земановці”, SPD, PRO тощо. Українські журналісти також звинувачують лідера профспілок Йозефа Стршедулу у зв’язках з росією – посилаючись на статтю на сервері Seznam zprávy, що його кандидатуру в президенти просувають деякі люди, помічені у зв’язках з росією та Китаєм. Це твердження також суб’єктивне. У своїх заявах під час президентської кампанії Стржедула, хоч і нечітко, але підтримував Україну, а згодом відмовився від кандидатури, підтримавши Данушу Нерудову, яка, своєю чергою, підтримала Петра Павела.
У списку присутня також і позапарламентська Чеська соціал-демократична партія. Чому вона тут опинилася — не зовсім зрозуміло. Її розділ не містить пояснень, або посилання веде на неіснуючу сторінку. На думку українських авторів, колишні високопоставлені представники ČSSD також є «зародками хвороби “русского міра”». Вони згадують, наприклад, Зденека Шкромаха, Яна Келлера, Їржі Пароубека, Ярослава Фолдину. Однак багато з цих діячів вже покинули ряди соціал-демократів, а її чільний представник, колишній міністр закордонних справ Томаш Петршічек належить до послідовних прихильників України.
ТВ “Нова” і Золотарьов
Українські публіцисти також назвали Nova TV “проросійським ЗМІ”, і в якості “доказу” наводить просте посилання на серію інформаційних статей “війна в Україні”. Може бути несподіванкою, що в списку є дійсно проросійський екс-президент Чехії Вацлав Клаус, а от відсутній його наступник Мілош Земан, який багато років висловлював підтримку путіну. Земан засудив широкомасштабне вторгнення росії в Україну, але останнім часом дедалі частіше повертається до попередніх поглядів. Також є Партія громадянських прав “Земановці” та кілька людей Земана, зокрема Мірослав Шлоуф і Мартін Неєдли.
Суперечливою є присутність у списку і одного із лідерів російської національної меншини в Чехії Ігоря Золотарьова. Він тривалий час займає антипутінські погляди, і його діяльність не раз викликала невдоволення у російського посольства. Так, у 2013 році він написав звіт для уряду, у якому зазначив про небезпеку впливу в Чехії російських “козачих” товариств, які також присутні у списку “Текстів”. Російське посольство у Чехії не раз було невдоволене “спотворенням історії” у журналі “Русское слово“, яке видає очолюване Золотарьовим товариство “Русская традиция”. Журнал публікував різні статті про сталінські репресії, зґвалтування радянськими солдатами жінок під час Другої Світової війни чи окупацію Чехословаччини військами Варшавського договору. Він критичний і до нинішнього путінського режиму.
«Звичайно, наше нерозуміння національного контексту призвело до значної критики з боку наших уважних читачів за спотворення справжньої позиції деяких урядовців, науковців чи громадських активістів. Певної критики слід було очікувати, оскільки ми повністю усвідомлювали наші обмежені знання про контекст і політичний ландшафт 19 країн, які були предметом нашого дослідження (17 країн ЄС, Сербія та Великобританія)», – підсумовується в статті. «Тому ми хочемо подякувати всім, хто надіслав нам свої заперечення та коментарі через особисті повідомлення та соціальні мережі. Цей відгук свідчить про наші постійні зусилля щодо вдосконалення проекту».
