Республіканці допомагають Путіну. Їхній цинізм щодо України послаблює США і робить світ менш безпечним — The Economist
Британське видання The Economist критично оцінює дії республіканців у Палаті представників і політичний хаос в Америці, яка не в змозі допомогти Україні у критичний момент. Texty.org.ua публікують дещо скорочений переклад матеріалу.
Політики часто ставлять перемогу на наступних виборах вище за розв'язання проблем. Проте цього тижня республіканці в Палаті представників пішли ще далі та саботували власні політичні пріоритети, щоб зашкодити президенту Джо Байдену. Їхній цинізм робить Америку слабшою, а її ворогів — заспокоює.
Знаючи, що демократи хочуть ухвалити законопроєкт про надання Україні нової військової допомоги, керівництво Палати представників об'єднало це питання з проблемою кордону, вважаючи, що таким чином вони зможуть досягти більш жорстких домовленостей щодо імміграції. Двопартійна група сенаторів працювала над компромісом щодо кордону, результати якого загалом відповідали тому, чого прагнули республіканці. Пропозиції допомогли б зменшити потік людей, які перетинають південний кордон, що є пріоритетом для виборців.
Замість того, щоб прийняти цю перемогу, керівництво Палати представників розвернулося і відхилило те, про що вони просили раніше. Не секрет, чому вони так вчинили: Дональд Трамп хоче здобути голоси виборців, граючи на прикордонному хаосі. Він закликав республіканців поховати угоду, яку запропонував Сенат, тому що він волів би, щоб кордон залишався головною темою передвиборчої кампанії, а не розв'язував наявні проблеми.
Це вже досить погано, але шкода, завдана республіканцями, виходить далеко за межі США. Вбивши законопроєкт про кордон, вони також відкинули назад справу України, яка терміново потребує більше грошей і спорядження, щоб захистити себе від вторгнення росіян. Українські солдати не можуть чекати, поки якась альтернативна ідея фінансування пройде через комітет Конгресу. Їм потрібна амуніція зараз. Якщо вони їх не отримають, вони не зможуть відбити російський весняний наступ і можуть втратити більшу частину своєї країни.
Не маючи нового законодавства щодо України чи кордону, Байден може викроїти трохи грошей з іншого бюджету Пентагону — хоча й не так багато, як хотілося б. Він також може покращити імміграційне правозастосування за допомогою виконавчих дій. Але це буде робота над тим, щоб компенсувати шкоду, заподіяну масовим політичним провалом у Конгресі. На внутрішньому рівні наслідком стане ще більший хаос на кордонах, коли десятки тисяч людей щомісяця перетинатимуть їх у пошуках притулку, а потім зникатимуть у перевантаженій імміграційній системі. Для світу наслідки можуть бути набагато гіршими.
Уповільнення американської підтримки вже шкодить Україні на полі бою, про що свідчить публічна суперечка між президентом країни та керівником її збройних сил. Друзі Америки спостерігають за цим нервово, а вороги — з радісним передчуттям.
Якщо дядько Сем не зможе підтримати демократичного союзника, який захищається від неспровокованого вторгнення тирана, який до того ж є найбільш войовничим геополітичним ворогом Заходу, яка користь від американських гарантій безпеки в країнах Балтії, на Тайвані чи на Близькому Сході?
Україна завзято чинить опір імперським амбіціям Владіміра Путіна, не наражаючи на небезпеку жодного американського солдата. Звільнити її — значить заохотити агресорів у всьому світі та зробити світ менш безпечним для всіх. Республіканці в Палаті представників, без сумніву, вітають себе з тим, що ускладнили життя Байдену. Якби вони мали на меті зашкодити США і допомогти Путіну, вони навряд чи змогли б зробити це краще.
