Наскільки критичними є удари безпілотників по нафтовій промисловості РФ
Великі об’єкти нафтової промисловості у РФ зазнають атак безпілотниками. БПЛА дедалі частіше б’ють по критичних для кремлівської економіки підприємствах, спричиняючи збитки на мільйони доларів. Онлайн-видання Міністерства оборони України АрміяInform проаналізувало атаки на сировинні центри Росії. Texty.org.ua публікують ключові тези матеріалу.
Сьогодні чималий відсоток грошей у бюджет Росія отримує за рахунок продажу нафти і нафтопродуктів — за різними оцінками, ця цифра коливається в межах 25-35% відсотків.
Так, вже під час широкомасштабного вторгнення, у 2022 році експорт російської нафти, нафтопродуктів і газу досяг $383,7 млрд, що на 43% більше, ніж у 2021 році, пишуть російські аналітики на основі даних Федеральної митної служби РФ. Свіжіших офіційних даних поки немає.
Це абсолютний рекорд за 27 років — з 1995 року. Загалом, за оцінками Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), з початку війни Росія отримала 590 млрд євро доходів від експорту викопного палива.
Сьогодні в Росії налічується близько 30 великих нафтопереробних заводів та ще 80 міні-НПЗ. Найбільші НПЗ у РФ розташовані в містах: Омськ, Кіріші (Санкт-Петербург), Рязань, Кстово (Нижній Новгород), Волгоград, Ярославль, Перм, Москва, Туапсе.
Як показують новини останніх тижнів, неочікувано для путінського режиму (і російської ППО) багато із цих заводів опинилися в зоні ураження БПЛА.
Офіційно жодна з українських силових структур не бере на себе відповідальності за ці інциденти. Підтвердження українських ударів углиб ворожого тилу, які публікують українські ЗМІ з посиланнями на власні неназвані джерела, теж не коментують ані очільниками, ані спікери Сил оборони.
Загадкові безпілотники
Удари невідомих БПЛА по об’єктах інфраструктури, заводах ОПК, по нафтопереробних заводах відбуваються дедалі частіше.
18 січня 2024 БПЛА атакували Петербурзький нафтовий термінал, а 21 січня технологічні потужності компанії «Новатек» у порту Усть-Луга, де виробляли в рік мільйони тонн «крові війни» — дизпалива та авіагасу.
19 січня були вражені резервуари нафтобази в Клинцях у Брянській області. А 25 січня був вдало атакований нафтопереробний завод під Туапсе, де БПЛА поцілив у важливе обладнання.
29 січня безпілотник атакував нафтопереробний завод у російському місті Ярославль. За словами росіян, вони змогли перехопити БПЛА, тож жодних пошкоджень він начебто не завдав. Це перша атака «невідомих дронів» у Ярославській області на відстані близько тисячі кілометрів від наших кордонів.
Уже 9 лютого безпілотні літальні апарати завдали ударів по Ільському та Афіпському нафтопереробних заводах у Краснодарському краї.
Реакція Росії
Для захисту своїх НПЗ і нафтобаз росіяни поспіхом розгортають навколо них системи ППО та ПРО. Як розповів військовий аналітик Сергій Березуцький, за інформацією російських ЗМІ, росіяни перекидають зенітно-ракетні системи С-300, які були розгорнуті на островах Ітуруп та Кунашир на далекому сході, на позиційні райони довкола Санкт-Петербурга.
Але С-300 належить до засобів ПРО, його призначення — захист тилу від масованих ударів балістичних, аеробалістичних та крилатих ракет, літаків стратегічної та тактичної авіації, а також бойових гелікоптерів.
Малорозмірний, відносно літаків та ракет, БПЛА має малу ЕПР (ефективність поверхні розсіювання), а його низька швидкість часто не дозволяє потужним РЛС типів 76Н6 або 36Д6 здійснювати виявлення та надійне захоплення цілі. Враховуючи, що новітні БПЛА долають зони ППО на малих та надмалих висотах, — розгортання дивізіонів С-300 стає малодоцільним.
Також навколо москви розгорнуті дивізіони зенітних ракетно-артилерійських комплексів (ЗРАК) «Панцир». Останній досить добре пристосований для боротьби з малорозмірними цілями, але його функціонал різко падає в разі необхідності перехоплення цілі на відстані понад один кілометр від його позиції. До того ж, як свідчить досвід війни, «Панцирів» досить впевнено вражають наші БПЛА.
Потенціал атак
Росія має велику площу, наситити яку достатньою кількістю засобів ППО або мобільних вогневих груп — нереально.
Тож удари, зокрема з використанням відносно дешевих БПЛА по нафтогазових підприємствах завдають шкоди на мільйони доларів і є прикладом вдалої асиметричної відповіді росіянам.
На думку директора аналітичного центру «Психея» Сергія Сапегіна, серед складових забезпечення безпеки НПЗ у росії одне з основних — кібербезпека. Адже хакерські атаки на виробництво можуть завдати суттєвої шкоди за мінімальних ризиків для тих, хто атакує.
Тож, на думку Сапегіна, потрібно визначити критерії вибору найкращого для України рішення щодо завдавання критичних пошкоджень російських НПЗ, важливість та наслідки цих пошкоджень для цих об’єктів.
Точкові удари по енергетичній інфраструктурі можуть завдавати набагато більше відтермінованої шкоди, ніж удари на фронті. Атаки на російські нафтопереробні вже відчув світовий ринок. Так, за даними видання Bloomberg, щотижневий обсяг переробки нафти в Росії знизився до мінімуму, досягнувши майже двомісячного антирекорду.
