Зміст ключових поправок до законопроєкту №10449 про мобілізацію
21 лютого — останній день подання поправок до законопроєкту №10449 про мобілізацію. Народний депутат Володимир В'ятрович (фракція "Європейська солідарність") оприлюднив зміст ключових поправок. Він зазначив, що спільно з дев’ятьма колегами подав 34 поправки до законопроєкту.
"Ми не піддаємо сумніву норми, покликані навести лад у військовому обліку і допомогти мобілізувати більше людей у швидші терміни. Але пропонуємо змінити положення антиконституційні, списані з російських законів чи просто шкідливі", — пояснив нардеп.
В'ятрович наголосив, що закон про мобілізацію, яким би не був його підсумковий текст, не вплине на стан мобілізації найближчими днями чи тижнями. Навіть, якщо його ухвалять у найкоротші з можливих строків — на початку березня — і президент його швидко підпише.
Реально впливати на обсяги й темпи мобілізації цей закон почне лише влітку, зазначив народний депутат.
Нижче про основні поправки у викладі В'ятровича.
Демобілізація
Неприйнятно, щоб навіть після 36 місяців, які людина відслужила під час війни, вона могла демобілізуватися лише «у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача». Бо ці строки можуть бути безкінечними. Тому пропонуємо вилучити цю норму про ставку. Мобілізація не може бути рабством до загибелі, важкого поранення чи кінця війни, у людей є межа фізичних і моральних сил. І ті, хто воює зараз, і ті, кого мобілізують у майбутньому, мають знати, на який максимальний строк вони йдуть до війська.
Перетин кордону
Уряд вписав у законопроєкт право забороняти виїзд за кордон будь-кому. Ми ж пропонуємо встановити таке обмеження лише для тих, хто підлягає чи може підлягати мобілізації. І водночас заборонити обмеження поїздок за кордон громадян із підстав, не пов’язаних з мобілізацією, захистом держтаємниці чи іншими прямо визначеними законом причинами. Те, що влада навіть зараз, не маючи законних підстав, перешкоджає поїздкам за кордон народних депутатів, мерів міст, депутатів місцевих рад, в тому числі жінок та літніх людей, жінок-службовців – це совок і ганьба, які не мають нічого спільного з потребами мобілізації. Ми маємо не узаконювати цю ганьбу, а припинити її.
«Заходи впливу» включно з блокуванням рахунків
Це якраз приклад копіювання тоталітарної Росії. Є Кодекс про адмінправопорушення і Кримінальний кодекс. Якщо чинні покарання за ухилення від мобілізації недостатні, їх можна посилювати. Але саме в межах до цих Кодексів, щоб притягнення до відповідальності відбувалося за чіткою процедурою, яка передбачає належне повідомлення і можливість захистити свої права. А проголосовані в першому читанні «заходи впливу» розписані так, що дозоляють блокувати рахунки, банківські картки чи водійські права людям, які можуть навіть не здогадуватися, що проти них ведеться якесь провадження. Лише обговорення цих нововведень призвело до того, що громадяни зняли з рахунків в січні 27 мільярдів гривень – рекордний показник із лютого 2022. Якщо ж норми стануть законом, наслідки для економіки, бюджету і у підсумку для обороноздатності країни можуть бути значно гіршими. Переводити заощадження і розрахунки в готівку кинуться не лише ухилянти – довіру до банківської системи втратять мільйони людей.
Відстрочка від мобілізації
Пропонуємо залишити відстрочку для тих, хто змушений самостійно виховувати дитину або один доглядає за дружиною чи батьками з інвалідністю, а також усім аспірантам, незалежно від того, за державний кошт вони навчаються чи за власний. Підтримуємо позицію уряду про відстрочку для студентів українських вишів, але вважаємо, що така ж відстрочка має бути надана й українцям, що навчаються в університетах Європи, США і Канади. Недискримінаційне ставлення до українських студентів за кордоном зміцнить їхні зв’язки з Україною і збільшить шанси на їх повернення з в Україну з багажем знань і дипломами західних університетів.
Військовий облік за кордоном
Ця ідея, принаймні у вигляді, запропонованому урядом, принесе лише шкоду. На перший погляд ця вимога видається логічною й справедливою. Але на практиці відмова у консульському обслуговуванні чи видачі паспортів українцям за кордоном, які не пред’являть військово-обліковий документ, є лише створенням державою штучних проблем для власних громадян.
Не для тих, хто «форсував Тису», а в першу чергу для звичайних людей, які багато років законно живуть за кордоном, чи для дітей, які виїхали у 2022 році і у 18 років захочуть отримати український паспорт. Чого доб’ється Україна, оголосивши цих людей порушниками і відмовляючи їм у паспортах та консульських послугах? Так ми можемо закрити їм шлях до повернення до України.
І легковажно казати «ну і хай там лишаються» може лише той, хто ще не усвідомив масштабу вимирання України. Нам важливий кожен та кожна. Боротися за повернення українців слід заохоченням, а не тиском чи зверхньою риторикою.
