Рада не підтримала урядовий законопроєкт про БЕБ: чому він збурив бізнес
Верховна рада не підтримала у першому читані урядовий законопроєкт №10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Відповідний урядовий законопроєкт №10439 у першому читанні підтримали лише 222 депутати за мінімально необхідних 226 голосів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Документ відправили на доопрацювання і повторне перше читання за скороченою процедурою.
Железняк також розповів, що після провалу урядового законопроєкту він виніс пропозицію ухвалити альтернативний законопроєкт №10088-1 «про справжнє перезавантаження БЕБ». «Але коаліція навіть відмовилася ставити це на голосування», – додав він.
Нагадаємо, Кабінет міністрів подав до Верховної ради два законопроєкти про перезавантаження БЕБ №10439 та зміни до КПК для удосконалення роботи бюро №10440.
Над документами працювало Міністерство юстиції. До того ж, як пише Forbes з посиланням на власні джерела, до створення нової концепції також був долучені заступник голови ОП Олег Татаров та Офіс генпрокурора.
21 лютого Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу БЕБ, попри позицію та домовленості влади з бізнесом. Представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Фахівці Української ради бізнесу порівняли два проєкти (№10439 та №10439-2) за їх ключовими положеннями:
Проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Аналітичні центри звернули увагу на такі недоліки урядового проєкту закону:
- недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника БЕБ;
- відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників БЕБ;
- відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого БЕБ.
Аналітики наголошують, що для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК).
Загалом, як інформує ЕП, проти урядового законопроєкту виступили:
- Бізнес-асоціації, які публічно просять прийняти законопроєкт №10439-2: Європейська бізнес-асоціація (ЕВА), Українська рада бізнесу, Торгово-промислова палата України, Асоціація платників податків (АППУ), Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація ІТ Ukraine, Американська торговельна палата;
- Громадські організації та експертні центри: Центр протидії корупції (ЦПК), Центр економічної стратегії, CASE Україна, ІЕД та ще 10 експертних ГО, зокрема учасників Експертної економічної платформи;
- Коаліція RISE Ukraine;
- група "Маніфест 42".
Громадський рух «Маніфест 42» заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій.
Посли держав G7 також застерегли українську владу від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду.