Як польські ЗМІ роздмухали страшилки про отруйне українське зерно, — розслідування

У травні 2023 року — вже в умовах передвиборчої кампанії в Польщі, голова об'єднання Польща 2050, теперішній голова Сейму Польщі Шимон Головня заявив, що він подав звернення до Найвищої контрольної палати Польщі (NIK) з метою перевірити, чи не було порушень при імпорті зерна з України.

Своїми зверненнями до NIK щодо проведення перевірки завезення до Польщі технічного зерна в травні хвалився і депутат "Громадянської платформи" Кшиштоф Квятковський. Я думаю, тоді було змагання, хто перший зі зверненням пішов.

У NIK почали перевірку. А у вересні 2023 року (менше ніж за місяць до парламентських виборів) радіостанція RMF24 (одна з найпопулярніших в Польщі) повідомляє, що до них до рук потрапили неофіційні результати цієї перевірки, і що нібито у звіті NIK напишуть, що Державна ветеринарна інспекція Польщі в період від січня до травня 2023 року знайшла забруднення в 35% проб зерна з України. Як можете собі уявити, новинка розійшлась польським інтернетом із коментарями "шок і ужас".

Зауважу, що стаття в RMF24 цілком могла з'явиться початково не з їхнього злого умислу. Вона була з посиланням на державний орган (але без офіційного підтвердження від нього). І вона лягла на сприятливий ґрунт. У Польщі нарікали на зерно з України, тому повірити в те, що воно неналежної якості, було легше.

А коли звіт NIK оприлюднили у листопаді 2023 року, щодо перевірок Державної Ветеринарної інспекції там скромно написали: "як повідомив головний ветеринарний лікар... від січня до травня 2023 було досліджено 717 проб зерна. В результаті цих досліджень виявлено поодинокі випадки забруднення сальмонелою (три випадки), пестицидами та ГМО (по одному випадку). Окрім того, на прикордонних переходах... у період від січня до травня не пропущено 31 партію кукурудзи з причин їх високої вологості, плісняви та наявності комах у зерні, ріпаку як фуражних матеріалів".

Навіть із завернутими партіями кукурудзи (які насправді в оті 717 проб не входять), проблеми виявили в 5% проб за січень-травень 2023. Це за звітом NIK. Але після оприлюднення звіту новин "шок-ужас, українське зерно все отруйне" ніхто не редагував і не уточнював.

Іще один санітарний орган, на дані якого посилався NIK — Головний санітарний інспектор — повідомив, що в 2022-2023 роках провів 11569 аналізів проб зерна з України і виявив недопустимі домішки в 278 з них (2,4%).

Той самий NIK у звіті й на пресконференції по ньому іще заявив, що у 2022-2023 до Польщі завезли 230 тисяч тонн так званого "технічного" зерна (олійного і борошняного). Це десь 6% від 3,5 мільйонів тонн всього завезеного до Польщі зерна з України за цей період. При чому, в польському праві визначення технічного зерна нема. Але його завозили під такою вивіскою, щоб уникнути санітарних перевірок, тобто придумали нову категорію на рівному місці. Чи було те зерно зі шкідливими домішками, чи ні, ніхто не знає. Його не перевіряли. І в NIK заявили, що фіскальні служби та прокуратура в Ряшеві (Жешуві) з цього приводу почали перевірки. Але після цього пішли новини про те, що в Польщі почали пекти хліб із технічного українського зерна. І народ переконаний, що є така категорія. Я сама не мала зауважень до терміну, він звучить солідно.

На презентації звіту NIK ні про які проценти отруйних проб не йшлося. А якби вони були страшні, то це явно б на пресконференції прозвучало. І що характерно, питання від журналістів про 35% отруйних проб теж не було.

Якщо ж зараз загуглити фрагменти із цифрами із новини про шкідливість 35%, то цитати із неї на форумах підтримки фермерів подають іще і зараз — в лютому 2024 року. Я бачила пости за 21-22 лютого.

У гонитві за сенсаційними заголовками

Від минулої осені і дотепер до польських медіа потрапило кілька різних списків фірм, які купували в Україні зерно. Списки ці начебто складені на підставі даних від митниці. Зазвичай таку інформацію не оприлюднюють, бо на неї поширюється митна таємниця. і зараз списки фігурують на правах "зливів". Останній із них налічує 541 фірму. Про нього міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський сказав, що "значна частина даних — правда".

Матеріали в ЗМІ, які "працюють" по цих списках, показують, що принаймні частина названих у них фірм дійсно імпортували зерно з України. Вони це підтверджують в розмовах з журналістами. Але сам факт зливу списків і обіцянки оприлюднити повну офіційну версію (а про можливість офіційної публікації офіційної версії говорив навіть прем'єр Дональд Туск) створює атмосферу презумпції вини.

Наприклад, матеріал порталу Money.pl за 23 лютого цього року має заголовок "Імпортували зерно. Тепер виправдовуються. "Багато фірм почувались змушеними до цього". З тексту випливає, що виправдовування фірм-імпортерів — це відповіді на питання журналістів, які до них дзвонили.

Сам текст доволі забалансований, там є коментар експерта агроринку Бартломєя Чекали, який пояснює, що рішення ряду польських фермерів "притримати" власне зерно влітку 2022 року змусило частину польських фірм шукати поставки деінде. У тексті читаємо, також коментарі від однієї із фірм зі списку, яка заявила, що вони імпортували з України кукурудзу, і 95% з неї продали пізніше на ринки третіх країн. Ну але є заголовок.

Деякі ЗМІ говорять у заголовках про "список сорому" — вже повністю офіційний і публічний список імпортерів зерна з України, який обіцяє днями оприлюднити заступник міністра сільського господарства Міхал Колоджєйчак. З його виступу на в програмі "Факти після фактів" на каналі TVN24 випливає, що список буде "списком сорому для деяких політичних партій" (натяк на "Право і Справедливість", які в жовтні минулого року програли вибори колегам Колоджєйчака), які не запобігли вчасно вільному імпорту з України. Ну але заголовки є у формі "Список сорому Колоджєйчака".

Іще до зливів списків імпортерів деякі зі ЗМІ публікували матеріали про те, що їм до рук потрапили якісь їхні версії. У жовтні минулого року портал "Віртуальна Польща" опублікував матеріал під заголовком "Технічне зерно з України. Оприлюднюємо список, який приховували місяцями". В матеріалі пишуть, що до порталу потрапив список із 91 фірми-імпортера, і журналісти пробували контактувати із ними. Частина відповіла на питання.

"Віртуальна Польща" цитує одного з них:
... що термін "технічне зерно" — це "адміністративний термін".
- Він не свідчить про якість зерна, як стверджують ЗМІ та політики і популісти з "Агроунії" (організація, головою якої був аграрний віцеміністр Міхал Колоджєйчак, а матеріал явно готували до друку іще перед парламентськими виборами в Польщі — прим.), а лише його призначення на ринку і, відповідно, спосіб його митного оформлення. У багатьох випадках технічна пшениця, імпортована до Польщі, була кращої якості, ніж споживча пшениця, вироблена в Польщі. Слід також пам'ятати, що жоден виробник кормів, жоден млин не купує кота в мішку і завжди перевіряє кожну окрему партію на якість. З огляду на це, статті, що постійно з'являються в пресі про те, що хтось може їсти хліб, виготовлений з "технічного зерна", є просто гонитвою за сенсаціями".

Після публікації матеріалу портал додав іще актуалізацію, бо кілька фірм зі списку надіслали свої відповіді на питання. Одна із фірм заявила, що ніколи не імпортувала технічного зерна з України і в списку помилково, а інша, що вони потрапили в список, бо імпортовану ними партію зерна оформив як технічну митний брокер (без відома фірми).

Читайте також: Чому поліція не розганяє протести фермерів і наскільки вони стосуються українського зерна. Розбір без емоцій

За офіційними даними технічного зерна з України до Польщі у 2022-2023 заїхало до 6,5% від усього обсягу. І сам факт його завезення не означав, що фірма-імпортер збиралась ним зловживати і продавати як їстівне. Але загалом, заголовки матеріалів ЗМІ про імпорт зерна з України затирають відмінність між легальним імпортом, імпортом так званого технічного зерна на легальні цілі чи зловживанням із тим самим зерном.

Це якщо говорити про солідні ЗМІ із якоюсь редакційною політикою. Бо трапляються і матеріали із заголовком про те, що "технічне зерно може спричинити рак". Був також заголовок, що "з технічного зерна могли виготовити до 100 тисяч буханок хліба".

І посеред цього живе польський споживач-виборець, а наступні вибори — до органів місцевого самоврядування — 7 квітня

зерно змі україна-польща протест фермерів