Які умови висувала Росія на переговорах про закінчення війни у 2022 році, — WSJ
Президент Росії Володимир Путін останніми тижнями публічно натякнув, що буде відкритий до переговорів про припинення війни в Україні на умовах Москви. Контури угоди, якої, ймовірно, хоче російський лідер, можна побачити в проєкті мирного договору, розробленому російськими та українськими делегаціями у квітні 2022 року.
Про це пише The Wall Street Journal.
Документ, датований 15 квітня 2022 року, описує, як учасники переговорів з обох сторін прагнули припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках", позбавивши її можливості відновлювати свою армію за підтримки Заходу і залишивши Крим під де-факто російським контролем.
"Зрештою, жодних домовленостей досягнуто не було. Масштаби російських воєнних злочинів в Україні стали очевидними, військові успіхи України покращилися, а Захід надав зброю, щоб підтримати Київ.
Сьогодні Україна заявляє, що не розпочне мирних переговорів, поки Росія не виведе війська з її території. Два роки конфлікту загартували українську громадську думку проти будь-якої мирної угоди, а президент України Володимир Зеленський попередив, що будь-яке припинення бойових дій просто дозволить Росії переозброїтися і краще атакувати Україну в майбутньому. Аналітики кажуть, що воєнна перемога жодної зі сторін виглядає все більш недосяжною", — пише WSJ.
Видання зазначає, що мирна угода 2022 року слугує нагадуванням про великі поступки, на які Росія може спробувати змусити Україну піти, якщо військова підтримка Заходу вичерпається, а Росія отримає значні територіальні здобутки.
У проєкті угоди йдеться про те, що Україні, попри можливість вступу до ЄС, не буде дозволено вступати у військові союзи, такі як НАТО. На українську землю не допускатиметься іноземна зброя. Збройні сили України будуть скорочені до певного розміру. Росія прагнула обмежити все — від чисельності військ і танків до максимальної дальності стрільби українських ракет.
Кримський півострів, вже окупований Росією, залишався б під впливом Москви і не вважався б нейтральним. Москва також наполягала на тому, щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах — пункт, на який Київ, згідно з проєктом документа, не погодився.
Майбутнє Сходу України, гібридно захопленого та окупованого Росією у 2014 році, не було включено до проєкту, залишивши це питання на розгляд Путіна та Зеленського під час особистих переговорів. Ця зустріч так і не відбулася.
Договір мав бути гарантований іноземними державами, серед яких у документі перераховані США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія. На ці країни було покладено обов'язок захищати нейтралітет України в разі порушення договору. Але поки договір буде чинним, країни-гаранти будуть зобов'язані "припинити міжнародні договори та угоди, несумісні з постійним нейтралітетом України", включно з будь-якими обіцянками двосторонньої військової допомоги. Міжнародні гарантії безпеки не поширюватимуться на Крим і Севастополь.
Проєкт договору з Україною передбачав заборону іноземної зброї, "в тому числі ракетної зброї будь-якого типу, збройних сил і формувань". Москва хотіла, щоб чисельність Збройних сил України не перевищувала 85 000 військовослужбовців, 342 танків і 519 артилерійських систем. Згідно з документом, українська сторона на переговорах вимагала 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1 900 артилерійських установок. Росія хотіла, щоб дальність польоту українських ракет була обмежена 40 кілометрами.
Інші питання залишалися невирішеними, зокрема, що станеться, якщо Україна зазнає нападу. Росія хотіла, щоб усі держави-гаранти домовилися про відповідь, а це означало, що уніфікована відповідь була б малоймовірною, якби Росія сама була агресором. У разі нападу на Україну українські учасники переговорів хотіли, щоб її повітряний простір був закритий, що вимагало б від держав-гарантів забезпечення безпольотної зони й надання зброї з боку гарантів, що не було схвалено Росією.
Росія хотіла додати Білорусь як гаранта, Україна — Туреччину. Українські учасники переговорів виділили курсивом текст, який свідчить про те, що вони відмовляються обговорювати російський пункт, який вимагає від Києва відкликати претензії на юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який переслідує воєнні злочини. Вони також не ратифікували пункт про скасування всіх взаємних санкцій.
Переговори продовжувалися — навіть через Zoom — але врешті-решт припинилися в червні 2022 року.
