Оборонна місія. Експерти CEPA про варіанти розгортання західних військ на підтримку України
Можливість поразки України має серйозні наслідки для Європи: лідери ЄС повинні відправити військових, щоб зупинити агресію Росії. Про це пишуть експерти Центру аналізу європейської політики (CEPA).
"Хоча заява президента Франції Макрона про можливість відправлення військ стривожила деяких сусідів, вона водночас відображає консенсус серед європейців щодо того, що перемога Росії означатиме серйозну поразку для всіх", — пишуть старший науковий співробітник Програми трансатлантичної оборони та безпеки CEPA Олександр Кроутер та аналітик Яхара "Френкі" Матісек.
Експерти зазначають, що європейські лідери зараз терміново думають про можливу зміну адміністрації США, оскільки їхні власні військові повідомляють, що вони не готові до широкомасштабних бойових дій.
"Проте у Європи є варіанти, що виходять за рамки НАТО. Європейський Союз з 2013 року намагається втілити в життя концепцію стратегічної автономії ЄС. Цей незалежний підхід передбачає розв'язання таких питань, як демократія, економіка і безпека, в рамках Спільної політики безпеки і оборони.
Зростаючий ризик поразки України, якщо постачання озброєнь продовжуватимуть сповільнюватися, є реальним. Лідери ЄС мають скористатися своєю стратегічною автономією, відправивши війська в Україну", — наголошують аналітики.
Читайте також: Зустріч у Парижі. Про що домовилися союзники України
Вони нагадують, що з 2003 року ЄС розгорнув 37 військових місій під прапором ЄС на трьох континентах, що дозволяє їм надавати допомогу Україні у виконанні різноманітних завдань — від логістики до охорони українсько-білоруського кордону або захисту великих українських міст на захід від Дніпра від російської агресії.
"Будь-яке розгортання сил ЄС на передовій вивільнить українські підрозділи для використання на фронті, що допоможе створити більшу кількість бойових сил. Пасивна підтримка дозволила б ЄС реформувати українську логістику і перемістити ремонтні підприємства ближче до лінії фронту, замість того, щоб передислоковувати пошкоджену техніку до Польщі та Румунії.
Більш активні місії могли б включати: забезпечення безпеки кордонів, охорону великих міст або зони протиповітряної оборони на захід від Дніпра. Такі дії завадили б Росії відкрити ще один фронт з Білорусі і зупинили б атаки крилатих ракет і безпілотників на українських цивільних і критично важливих об'єктів інфраструктури. Будь-яке розгортання сил ЄС стане потужним сигналом для Москви і Вашингтона, що це сила, яку слід сприймати серйозно.
Звичайно, використання військових сил вимагатиме чіткого повідомлення Путіну про те, що операції ЄС не будуть ескалаційними, оскільки сили ЄС проводитимуть лише оборонні операції", — йдеться у матеріалі.
Аналітики CEPA вказують, що стратегічна автономія ЄС дає європейцям можливість впевнено проводити політику, незалежну від НАТО і США.
"Продовження американського стратегічного дезертирства означає, що ЄС може перехопити ініціативу захисту і підтримки України на ділі, а не на словах", — пишуть експерти.
Читайте також: Чому Трамп намагається змусити Україну програти, — Енн Епплбом
Вони додають, що така військова операція ЄС всередині України мала б серйозні наслідки.
"По-перше, стратегічна автономія ЄС продемонструвала б готовність до військового захисту незалежної і демократичної України. Такі захисні сили ЄС легітимізували б роль і значення блоку, оскільки їх головною метою був би захист цивільного населення та інфраструктури.
По-друге, Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі розслідує російські атаки на цивільну інфраструктуру як воєнні злочини. Гуманітарна і правова позиція була б чіткою, оскільки сили ЄС стримували б напади, а батареї ППО ЄС могли б захистити великі українські міста від російських крилатих ракет і безпілотників.
По-третє, оскільки в Україні вже діє Місія ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM-Ukraine), яка тренує і оснащує 40 000 українських солдатів, перекидання сил під прапором ЄС в Україну підвищить якість підготовки, надаючи радникам і інструкторам ЄС можливість спостерігати за українськими ТТП (тактикою, технікою, процедурами).
Нарешті, українські збройні сили і сили безпеки розпорошені, оскільки їм доводиться захищати Україну від нового російського вторгнення з Білорусі. Розгортання сил ЄС уздовж цих прикордонних регіонів дозволило б Україні перенаправити більшу частину своїх ресурсів і особового складу на східну лінію зіткнення. Такі захисні сили ЄС вивільнили б понад 20 українських бригад для тренувань і бойових завдань EUMAM.
Очевидно, що будь-яка присутність сил ЄС в Україні пов'язана з ризиком, але Путін намагається використати саме неприйняття ризику. ЄС не може дозволити собі бути паралізованим страхом, що його військові можуть зазнати втрат. Це буде виключно оборонна місія, спрямована на підтримку суверенітету і миру на європейському континенті", — пишуть Кроутер і Матісек.
Читайте також: Які умови висувала Росія на переговорах про закінчення війни у 2022 році, — WSJ
З ними погоджується і почесний науковий співробітник Програми трансатлантичної оборони та безпеки CEPA Патрік Тернер.
"Французький лідер має рацію — настав час розглянути новий і більш потужний підхід. Слова Макрона представляли стримування в дії та відповідали ширшому французькому мисленню про безпеку. Невизначеність є ключовим елементом ефективного стримування. Іншим країнам варто було б наслідувати французький підхід, а не поспішати відкидати цей варіант.
Це була війна поступових і запізнілих реакцій Заходу. Союзники України були занадто повільними у розгляді та наданні військової допомоги. Вони надмірно інтерпретували те, що потрібно для уникнення війни між Росією і НАТО. Результатом стала військова допомога, якій постійно бракувало амбітності, швидкості і масштабу.
Чим довше ми зволікаємо, чим менше підтримуємо Україну, чим більше віддаємо поле бою Путіну, тим більше ставимо під загрозу безпеку Заходу і тим більше підвищуємо ціну — і для України, і для всіх нас", — пише експерт.
Тернер наголошує, що є багато способів зробити більше для України, не вступаючи у війну з Росією. Він перелічує, що можна зробити за допомогою західних сил і засобів в Україні, не перетинаючи жодної червоної лінії.
- Ми могли б зробити більше, щоб допомогти Україні створити максимально ефективну інтегровану систему протиповітряної і протиракетної оборони;
- Ми могли б здійснити багатонаціональне патрулювання повітряного простору;
- Ми могли б розгорнути значні сили для тренувань і навчань в Україні;
- Ми могли б створити в Україні бази, які знадобляться, коли вона вступить до НАТО;
- Ми могли б зробити більше для розбудови — і захисту — її оборонної промисловості;
- Ми могли б допомогти з розмінуванням.
- І ми могли б чітко тримати відкритими інші можливості для підтримки України на місцях.
"Якими б не були перспективи якнайшвидшого повернення решти української території, захопленої Росією, ми повинні забезпечити, щоб Росія не отримала жодних подальших здобутків у 2024 році чи пізніше.
Якщо це означає розгортання західних військ цього року, так тому і бути. Не для того, щоб воювати з Росією, а для того, щоб унеможливити її подальший прогрес. Дати зрозуміти, що ми дуже зацікавлені в безпеці Європи і що ми не поступимось нею", — підсумовує Тернер.
