В яких країнах найкращий і найгірший рівень життя, — The Economist
Індекс людського розвитку ООН (ІЛР) після падіння у 2020-2021 роках знову зростає, але цей прогрес повільний і нерівномірний.
Про це пише The Economist.
Індекс людського розвитку ООН є одним з найбільш широко використовуваних показників розвитку країн після ВВП. Він вимірює прогрес з погляду соціальних результатів, включаючи очікувану тривалість життя при народженні, очікувану та середню тривалість навчання в школі та валовий національний дохід на особу. Останні дані, опубліковані 13 березня, показують, що глобальний ІЛР, попри певне зростання, дуже нерівномірний. Про це свідчать дані 194 відстежуваних ООН країн.
Швейцарія очолила рейтинг другий рік поспіль. Її загальний бал підвищується завдяки високим доходам і довгій тривалості життя. Інші країни Західної Європи мають одні з найвищих показників. Деякі регіони Азії також демонструють хороші результати: Гонконг і Сінгапур увійшли до першої десятки.
В інших країнах ситуація похмуріша: такі країни, як Перу, Колумбія, Лівія та Ліван, не досягли значного прогресу з 2019 року. Рівень життя в Україні та Росії також знизився: між 2021 і 2022 роками країни опустилися на 23 і чотири позиції відповідно. Понівечений війною Ємен, бідний і залежний від боргів Беліз і Мікронезія — острівна країна, яка ризикує бути поглинутою підвищенням рівня моря, досягли свого піка в 2010 році й відтоді знижуються щороку.
"Індекс є корисним, але неповним показником. Він не враховує економічну нерівність, наприклад, або відмінності між етнічними групами та статтю. (Зараз ООН розробляє окремі індекси, які включають деякі з цих показників).
Але він забезпечує послідовний вимір для політиків і неурядових організацій. Його регіональні прогнози на 2023 рік показують, що рівень життя зростатиме й надалі; лише арабський світ не зможе повністю відновитися до показників 2019 року. Утім, довгострокова тенденція, схоже, зазнала постійного спаду після пандемії. Значення на 2022 рік і прогноз на 2023 рік свідчать про те, що розвиток може застрягти на рівні, нижчому за той, що спостерігався до 2019 року, який утримувався з 1999 року", — пише британський журнал.
Видання зазначає, що цей регрес найбільше позначиться на найбідніших верствах населення. В ОЕСР, клубі багатих країн, значення ІЛР відновилися до рівня, що був до пандемії Covid-19, або навіть перевищили його. Але це справедливо для менш ніж половини найменш розвинених країн світу. Протягом 20 років розрив між країнами з найвищими та найнижчими значеннями ІЛР скорочувався (за винятком короткого періоду перед фінансовою кризою 2007-2009 років). Але з 2020 року він зріс.