Недооцінена загроза з Антарктиди. Велика відлига матиме несподівані наслідки для решти світу
Антарктида демонструє тривожні ознаки великої відлиги, яка матиме значні наслідки для решти планети, пише The Economist.
Видання зазначає, що у порівнянні зі змінами, що впливають на Арктику, ті, що загрожують Антарктиці, значно недооцінені.
Частково це пояснюється віддаленістю Антарктиди: найбільша база, американська Мак-Мердо, розташована майже за 4 000 км від найближчого міста (Крайстчерч у Новій Зеландії). Відвідують її здебільшого лише науковці, шукачі пригод та допоміжний персонал.
До того ж зміни в Антарктиді не такі помітні, як на Алясці, де танення вічної мерзлоти розбиває дороги та руйнує будівлі, або в Сибіру, де дим від палаючої тундри затягує небо.
"Довгий час вчені були схильні вважати Антарктиду відносно стабільною, принаймні в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Так, її льодовиковий покрив містить достатньо води, щоб підняти рівень моря на 60 метрів – але будь-яке руйнування зайняло б століття.
Виявляється, це було самозаспокоєнням. Найбільший холодильник Землі демонструє тривожні ознаки великої відлиги, яка матиме наслідки для решти планети. Такі екстремальні події, як зникнення ділянки морського льоду розміром з Гренландію під час торішньої австралійської зими, є симптомом нестабільності, що прискорюється. Гляціологи говорять про "зміну режиму". Частини одного з величезних льодовикових щитів, що покривають 98% континенту, сповзають до морів", – йдеться у статті.
Зазначається, що переміщення води з континентальної основи Антарктиди в Південний океан сприяло лише 4% глобальному підвищенню рівня моря 20 років тому. Сьогодні ця частка становить 12%, і вона невпинно зростатиме в найближчі десятиліття.
"Цей ефект має недооцінений наслідок. Коли Антарктида тане, гравітаційне тяжіння, яке її крига чинить на сусідні моря, слабшає. Це призводить до того, що рівень моря в інших місцях зростає ще швидше. Підвищення рівня моря, спричинене Антарктидою, вплине на Австралію та Океанію, але воно також непропорційно вплине на Північну Америку", – пише The Economist.
Танення льодовикових щитів призводить не лише до підвищення рівня моря. Воно також спричиняє зміни в атмосферній циркуляції, які поширюються на екватор і далі, змінюючи погоду в Сахелі та Амазонії. А Південний океан є одним з найбільших у світі поглиначів вуглецю, відповідальним за поглинання 40% всього вуглекислого газу. Якщо він потеплішає, то поглинатиме менше – ефект, який може посилитися, коли трильйони тонн прісної води зійдуть з великого замерзлого Півдня і змінять океанські течії.
Попри все це, деякі країни скорочують свої бюджети на дослідження Антарктики, зазначає британський журнал, додаючи, що це суперечить здоровому глузду.
"Вимірювання та моделювання льодовикового покриву значно відстає від вивчення атмосфери та океанських течій. Якщо ми хочемо належним чином оцінити та спланувати наслідки погіршення ситуації, це потрібно швидко виправити.
Дебати про те, що потрібно зробити найнагальніше і як найкраще співпрацювати для цього, повинні стимулювати 56 країн, які підписали Договір про Антарктику", – підсумовує видання.