Як Росія тероризує Харків і про що може свідчити посилення атак, — The Economist
Росія за допомогою повітряного терору прагне перетворити Харків на непридатне для життя місто, пише The Economist. Texty.org.ua переказують основне зі статті.
Видання нагадує, що Росія посилила бомбардування Харкова в грудні, приблизно в той час, коли проблеми з американською військовою допомогою почали потрапляти на перші шпальти газет.
Відтоді місто зазнало найбільшої кількості атак балістичними ракетами, ніж будь-коли з початку великої війни. Почастішали й атаки дронів: вони літають швидше і вище, мають карбонове покриття крил, що ускладнює їх збиття.
Але атака 27 березня стала, мабуть, переломним моментом, оскільки вперше проти другого міста України було застосовано планерну бомбу, запущену з літака, яка здатна пролетіти десятки кілометрів і завдати руйнівного удару.
"Атака сталася всього через п'ять днів після того, як ракетний обстріл знищив майже всі енергетичні потужності Харкова. За ним послідував більш ніж тижневий обстріл із застосуванням планерних бомб, ракет і безпілотників, в результаті якого загинуло щонайменше 16 і було поранено понад 50 людей.
Відбулася також зловісна еволюція в тактиці, з "подвійними ударами" (повторними обстрілами тієї самої позиції), які, вочевидь, були спрямовані проти тих, хто першими реагував на події. Військові джерела в Києві припускали, що Росія вирішила перетворити місто на "сіру зону", непридатну для проживання цивільного населення", – йдеться у статті.
Утім, наголошує The Economist, міський голова Харкова Ігор Терехов рішуче заперечує цю гіпотезу й підкреслює, що його місто не має наміру здаватися.
В інтерв'ю британському тижневику Терехов нагадує, що у 2022-му було значно гірше, коли з довоєнного населення у понад 1,5 млн людей залишилося лише 300 000.
"Як можна перетворити таке місто на сіру зону? Люди не поїдуть, тому що вони вже виїжджали, а потім повернулися. Вони вже достатньо намучилися", – каже мер Харкова.
Терехов розповідає, що забезпечити місто електроенергією без електростанцій та працюючих трансформаторів було складним завданням, але вони впоралися з ним. Але багато проблем міста можна було б вирішити, якби Захід надав потужні системи протиповітряної оборони або F-16, які могли б відтіснити винищувачі, що несуть нові бомби.
"Точні наміри Росії на даному етапі незрозумілі, хоча є ознаки того, що вона готується до великого літнього наступу. Українське джерело, обізнане з даними розвідки, повідомило, що Росія готує шість дивізій (приблизно 120 000 військовослужбовців) у Східному Сибіру. 3 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Росія мобілізує ще 300 000 військовослужбовців у червні.
Харків є одним з кількох можливих напрямків майбутнього наступу. Він не найімовірніший, але його вже інтенсивно обговорюють російські ЗМІ. Це може свідчити про інформаційну кампанію Кремля, спрямовану на залякування харків'ян. Або ж це може бути кивок у бік провоєнного табору, який агітує за більш жорстку відповідь на часті напади України на Бєлгород, які також викликають занепокоєння в західних колах. У березні Путін говорив про створення "буферної зони" на кордоні з Україною", – пише видання.
The Economist зазначає, що військова операція із захоплення Харкова була б надскладним завданням для Росії. Востаннє вона намагалася зробити це у 2022 році, коли місто було набагато гірше захищене, і зазнала вражаючого провалу. Захоплення Харкова вимагатиме прориву української оборони та його оточення, чого Росія навіть близько не в змозі зробити; встановлення переваги в повітрі, що не є даністю; і перемоги в кривавій міській кампанії.
"Є велика ймовірність того, що їм нічого з цього не вдасться", – каже колишній міністр оборони Андрій Загороднюк. Для інших залишається страх, що росіяни посилять терор, коли зрозуміють, що не можуть отримати те, що хочуть. "Вони не зможуть взяти Харків, але зруйнувати його – можливо. Ми б говорили про щось на кшталт Алеппо", – цитує видання місцевого бізнесмена Дениса Ярославського, який долучився до лав ЗСУ.
The Economist пише, що деякі люди вже почали виїжджати з Харкова, а дефіцит енергії та військова ескалація випробовують на міцність підприємства, що не релокувалися з Харкова від початку великої війни.
Але, наголошує британський журнал, життя у Харкові триває всупереч повітряному терору росіян. Сім'ї гуляють у центральному парку міста, попри ракети, які час від часу падають неподалік. Діти грають у футбол поруч із військовим об'єктом. Місто почало будувати школи під землею, невдовзі відкриється перший такий заклад.
