Росія довго та ретельно планувала атаку на енергетику України, збираючи ракети і розвіддані — CNN
Останніми тижнями Росія завдавала ударів по українській енергосистемі з такою інтенсивністю і в такий спосіб, якого не бачили за більш ніж два роки війни. Врахувавши помилки попередніх кампаній зі знищення української енергетики, росіяни довго розробляли нову тактику.
Про це пише CNN.
Видання зазначає, що у перші два роки війни російські атаки були більш розрізненими, залпами ракет, спрямованими на великі ділянки української енергетичної системи. Зараз удари стають більш точними та концентрованими, коли десятки ракет і безпілотників атакують одну ціль.
"За такий короткий проміжок часу — за кілька тижнів цих масованих російських атак — майже всі наші річні зусилля з відбудови та ремонту були знищені за кілька днів", — каже заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Читайте також: Енергетика під ударом. Відбудували — туди прилетіло. І так по колу
Переломний момент настав 22 березня, розповів в інтерв'ю CNN Олександр Харченко, директор київського Центру досліджень енергетики. Того дня Росія здійснила одну з найбільших ракетних та безпілотних атак на енергетичну інфраструктуру України, яка була спрямована щонайменше на 10 регіонів країни.
Відтоді Росія завдала ударів по українських електростанціях по всій країні, а в четвер повністю зруйнувала Трипільську ТЕС — найбільшу електростанцію в Київській області. ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія України, також заявила в четвер, що Росія завдала "серйозної шкоди" двом її електростанціям, і що приблизно 80% енергогенеруючих потужностей, якими вона керує, були зруйновані в результаті російських ударів.
Читайте також: Обстріли енергосистеми 8–11 квітня: які об'єкти атакували росіяни (КАРТА)
"Замість того, щоб продовжувати зосереджувати свої атаки на системах передачі електроенергії в Україні, з кінця березня Росія почала масовані атаки на нашу інфраструктуру з виробництва електроенергії, — заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко. — На жаль, ворог удосконалив свою тактику і використовує високоточну зброю. Результат — величезне зростання її руйнівної ефективності порівняно з 2023 роком".
Оскільки Україна зберігає енергію в сховищах, удари по теплових електростанціях не спричинили негайних і тривалих відключень електроенергії. Теплові електростанції здебільшого використовуються для збалансування загальних потреб — особливо під час інтенсивних опалювальних періодів взимку, коли споживання різко зростає.
Окрім інтенсивності та концентрації атак, змінився і їхній час. Раніше основна частина російських ударів припадала на осінньо-зимовий період. Тепер вони припали на незвично теплу весну.
Росія довго готувалася
Є дві причини, чому Росія могла дочекатися весни, щоб розпочати свою нову стратегію.
По-перше, Росії потрібен був час, щоб накопичити зброю і розвіддані, необхідні для проведення ударів, сказав Харченко. "Ця стратегія, очевидно, довго готувалася, вони витратили багато часу на її розробку, вони явно збирали розвіддані і дуже ретельно готувалися до цих атак", — сказав Харченко.
По-друге, Росія могла дочекатися, поки українські електростанції стануть менш захищеними засобами протиповітряної оборони, які стають все більш дефіцитним ресурсом.
"Я припускаю, що Україна досить добре захистила свою енергетичну інфраструктуру до зими, тому що ми очікували, що такі атаки відбудуться, — сказала в інтерв'ю CNN Олена Павленко, президент українського аналітичного центру DiXi Group, — Але після того, як Україна вийшла з зими, вона стала менш захищеною.
Але з початком зими, за словами Павленко, деякі засоби протиповітряної оборони, можливо, були переміщені — наприклад, на лінію фронту. "Це не помилка, це просто розстановка пріоритетів. Ми подумали, що якщо зима закінчиться, можливо, ми зможемо використовувати систему ППО в інших місцях", — сказала вона.
Україна продемонструвала неабияку здатність відновлювати пошкодження в електромережі. Деякі з її високовольтних підстанцій відновлювалися понад 10 разів, сказав Харченко. Десятки відновлювали щонайменше три-чотири рази.
Але зараз перед Україною стоїть зовсім інше завдання: ремонт не просто підстанцій, а цілих електростанцій. Якщо підстанції можна захистити мішками з піском, сітками проти дронів та іншими засобами, то великі електростанції можна захистити лише засобами протиповітряної оборони. Хоча такі відновлювальні роботи можливі, вони можуть бути безглуздими.
Утім, Україна також може розглянути можливість зміни стратегії. Замість того, щоб відбудовувати великі — і, без протиповітряної оборони, вразливі — електростанції, вона може змінити спосіб виробництва енергії.
"Замість 20 великих електростанцій, які зосереджують великі виробничі потужності і мають значну частку в енергетичному балансі, має бути 150-200 малих електростанцій, розкиданих по всій країні, які можуть живити місто, якщо одна з них вийде з ладу", — описала можливе рішення комунікаційниця Укренерго Марія Цатурян.
