Як українська журналістика задає тренди в світі
Редакція Texty.org.ua взяла участь у конференції SKUP — найбільшій події року для журналістів-розслідувачів у Норвегії. Керівниця напряму журналістики даних Євгенія Дроздова за підсумками події розповідає, куди рухаються світові медіа і як українська журналістика задає тренди.
Масштабування досліджень
За словами Євгенії, головний підсумок конференції: майбутнє журналістики за спробами масштабувати свої дослідження.
"Колегам з усього світу цікаві наші методи вивчення дезінформації і пропаганди. Ще у 2018 році Texty.org.ua сконцентрувались не на розвінчанні кожного конкретного фейку, а на дослідженні наративів і тем.
Через нові інструменти генеративного ШІ проблема стає ще більш актуальною, тож точкові спростування ймовірно матимуть все менше і менше сенсу. Тож ми радо поділились нашими методами масштабування та із задоволенням послухали про досвід колег з інших країн, зокрема з Тайваню, де потужно працює китайська пропаганда", — розповідає Євгенія.
У проєкті 2018 року У НАС ПОГАНІ НОВИНИ за допомогою машинних алгоритмів ми дослідили близько мільйона текстів, що були опубліковані на сайтах-сміттярках протягом року.
А у масштабному дата-проєкті Texty.org.ua ДЕЗА ВІЙНИ, який постійно оновлюється, ми показуємо динаміку тем російської дезінформації з початку великої війни.
Супутникові знімки
Євгенія Дроздова зазначає, що друга сфера, яка досі має великий потенціал — це супутникові знімки.
"На мій погляд, потрібно робити якомога більше практичних воркшопів і навчань для журналістів в цій сфері, бо існує дві крайності роботи із супутниками: 1) знайти оптичний знімок за конкретну дату і щось там спробувати розгледіти 2) phd з якоїсь умовної геоінформатики чи з remote sensing, яке вважають історією з іншої сфери, дуже далекої від журналістики.
Читайте також: Дата-проєкт Texty.org.ua «Відтінки темряви» здобув спеціальну відзнаку Information is Beautiful Awards
Журналісти однозначно потребують щось середнього між цими двома світами — як викачати знімки по API (від кількох знімків користі не багато), які індекси, окрім звичайної «фотографії» землі можна використовувати і як масштабувати ці штуки на дослідження більші за кілька конкретних знімків.
І я рада, що організатори SKUP відчувають ці потреби журналістів. Тож я думаю, що найближчим часом журналісти матимуть відповідні можливості для навчання, бо журналістика у сучасному світі — це до біса складна професія, яка вимагає високих технічних скілів", — каже Євгенія.
Приклад роботи Texty.org.ua з супутниковими знімками можна побачити у проєкті ВРОЖАЙ З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ, де ми підрахували, скільки Росія заробляє на українській землі.
У проєкті НА ШЛЯХУ ДО МОРЯ ми реконструювати російську оборону лінію на півдні, дослідивши на супутникових знімках за червень-вересень 2023 року оборонні споруди окупантів.
А у дата-проєкті КАРТА ВЕЛИКОГО ЛУГУ Texty.org.ua взяли німецькі топографічні карти 40-х років минулого століття і наклали на них нинішнє русло Дніпра, яке утворилося після підриву Каховської греблі.
Реституція культурної спадщини
За словами керівниці напряму журналістики даних Texty.org.ua, ще одна тема, яка відгукується людям в усьому світі — це реституція культурної спадщини.
"Минулого року ми опублікували проєкт присвячений викраденим Росією українським культурним цінностям. Це був проєкт про наш біль, але схожі речі болять людям з Азії та Африки, чиї країни так само втратили велику частку своєї культурної спадщини й зараз мають запити до колишніх країн-метрополій. Ми знаємо, що зустрічні ініціативи мають деякі європейські країни. Тож сподіваюсь, ця тема матиме розвиток у всьому світові", — каже Євгенія.
Ось цей проєкт: УКРАДЕНІ СКАРБИ. У двох російських музеях ми виявили 110 тис. археологічних знахідок з України.
Євгенія Дроздова підсумовує, що українська журналістика досліджує важливі теми та задає тренди у світі.
Читайте також: Добірка присвячених Україні візуалізацій з довгого списку конкурсу Information is Beautiful Awards
