Чому Росія неодмінно програє в Україні: пояснює китайський експерт
Росія зазнає неминучої поразки в Україні, попри нинішню перевагу. Запорукою цього є кілька фундаментальних чинників. Таку думку висловив професор Пекінського університету, експерт з питань Росії Фен Юйцзюнь на сторінках журналу The Economist. Texty.org.ua переказують ключові висновки китайського аналітика.
На його думку, хоча війна вже стала катастрофою для обох країн, вона триватиме ще довго — через цілковиту несумісність політичних позицій Москви та Києва, а також через відсутність критичної переваги у жодної зі сторін. Фен вважає, що російсько-українська війна є переломним моментом після закінчення холодної війни, який матиме глибокий і довготривалий вплив на світову політику.
Китайський аналітик зазначає, що на перебіг війни впливатимуть чотири основні фактори.
Перший — це надзвичайний рівень українського спротиву та національної єдності.
Другий — міжнародна підтримка України, яка, хоча останнім часом і не відповідає очікуванням країни, залишається широкою.
Третій фактор — це природа сучасної війни, що базується на поєднанні індустріальної потужності та систем командування, управління, зв'язку і розвідки. Росія так і не оговталася від різкої деіндустріалізації пострадянського періоду, вважає Фен.
Четвертий чинник — це інформація. Коли справа доходить до прийняття рішень, Володимир Путін перебуває в інформаційному коконі через тривале "царювання". Кремлю бракує достовірних розвідданих, а російська армія не має ефективного механізму виправлення помилок. Україна ж, на думку Фена, у цьому плані є більш гнучкою та ефективною.
"У поєднанні ці чотири фактори роблять остаточну поразку Росії неминучою. З часом вона буде змушена піти з усіх окупованих українських територій, включно з Кримом. Її ядерний потенціал не є гарантією успіху. Хіба ядерна Америка не пішла з Кореї, В'єтнаму та Афганістану?
Хоча війна коштувала Україні надзвичайно дорого, сила і єдність її опору зруйнували міф про те, що Росія є непереможною у військовому плані. Україна ще може повстати з попелу. Коли війна закінчиться, вона може розраховувати на можливість приєднання до Європейського Союзу та НАТО.
Війна є поворотним моментом для Росії. Вона прирекла режим Путіна на широку міжнародну ізоляцію. Йому також довелося мати справу зі складними внутрішньополітичними загрозами, від повстання найманців групи Вагнера та інших осередків військових — як-от у Бєлгороді — до етнічної напруженості в кількох російських регіонах і нещодавнього терористичного акту в Москві. Все це свідчить про те, що політичні ризики в Росії дуже високі. Путін нещодавно був переобраний, але він стикається з усіма видами можливих подій, які можуть стати "чорним лебедем", — пише професор Пекінського університету.
Він зазначає, що на додачу до ризиків, з якими стикається Путін, війна переконує дедалі більше колишніх радянських республік у тому, що імперські амбіції Росії загрожують їхній незалежності, суверенітету і територіальній цілісності. Дедалі більше усвідомлюючи, що про перемогу Росії не може бути й мови, ці держави дистанціюються від Москви різними способами — від формування політики економічного розвитку, яка менше залежить від Росії, до проведення більш збалансованої зовнішньої політики. Як наслідок, перспективи євразійської інтеграції, яку відстоює Росія, потьмяніли.
Тим часом війна змусила Європу прокинутися і усвідомити величезну загрозу, яку військова агресія Росії становить для безпеки континенту і міжнародного порядку. Багато європейських країн розвіяли свої ілюзії щодо путінської Росії, пише Фен Юйцзюнь, додаючи, що на тлі російської загрози більшість країн НАТО збільшують свої військові витрати.
Китайський експерт також зазначає, що війна висвітлила нездатність Ради Безпеки ООН ефективно виконувати свої обов'язки з підтримання миру в усьому світі та регіональної безпеки через зловживання правом вето деякими постійними членами.
"Це обурило міжнародну спільноту, збільшивши шанси на те, що реформа Ради Безпеки прискориться. Німеччина, Японія, Індія та інші країни, ймовірно, стануть постійними членами, а п'ять нинішніх постійних членів можуть втратити право вето. Без реформи параліч, який став візитною карткою Ради Безпеки, приведе світ до ще більш небезпечного місця", — наголошує Фен.
Він також зауважує, що попри позірну "дружбу без меж", відносини Китаю з Росією не є настільки міцними, як хочуть здаватися, і на них теж вплинули події останніх двох років.
"Китай і Росія — дуже різні країни. Росія прагне підірвати існуючий міжнародний і регіональний порядок за допомогою війни, тоді як Китай хоче вирішувати конфлікти мирним шляхом", — стверджує професор.
"Оскільки Росія й далі атакує українські військові позиції, критично важливі об'єкти інфраструктури та міста і, можливо, готова до подальшої ескалації, шанси на перемир'я у корейському стилі виглядають примарними. За відсутності фундаментальних змін у політичній системі та ідеології Росії, конфлікт може стати замороженим. Це лише дозволить Росії знову розпочинати нові війни після перепочинку, наражаючи світ на ще більшу небезпеку", — підсумовує Фен Юйцзюнь.
