Три «Іскандери» по Чернігову. Свідчення очевидиці ракетного удару
17 квітня, близько дев’ятої ранку, через десять хвилин після оголошення повітряної тривоги, чернігівці почули вибухи. Три одразу. Ракети «Іскандер» прилетіли в приміщення готелю, що неподалік «Чернігівської політехніки».
У шістнадцяти будинках навколо повилітали вікна, двері. Постраждала Чернігівська районна лікарня, приміщення університету.
Станом на ранок 18 квітня від ракетного удару загинуло 18 осіб, 77 поранені. Останніх постраждалих з-під завалів дістали цього дня о п’ятій ранку.
Подробиці про загиблих і поранених на місці удару не розголошуються.
Серед загиблих – 25-річна Аліна Миколаєць, лейтенантка поліції, інспекторка відділу реагування патрульної поліції Чернігівського райуправління патрульної поліції області. Вона загинула вдома.
Олена Коноваленко – мешканка одного з навколишніх будинків, де розбилися вікна і повиривало двері.
Ще довгий час після удару вона сиділа на лавці біля своєї дев’ятиповерхівки, боялася підійматися у свою квартиру на сьомий поверх.
— Ми були на сьомому поверсі, — розповідає вона. — Провела чоловіка на роботу. Син вчиться в школі дистанційно. Я прилягла полежати, поки не почались уроки. Тривога була, чула. І тут як шарахнуло! Подумала, що бомблять наш кінотеатр «Перемога». А тоді другий вибух… третій. Все летить, в голові промайнула думка, що бомблять наш будинок. А ми на сьомому поверсі. Попідскакували. З квартири повискакували, в чому були.
— Документи взяти встигли? — дивлюсь на чорний пакет, котрий жінка міцно тримає двома руками.
— Які документи? Ключі ледь встигла вхопити, — відкриває пакет. — Коли тікали, уламки вікон летіли. Вікна, балконні двері повідкривалися. Хотіла закрити, не вийшло. Бігли сходами. По суцільному склу. Повилітали вікна, двері повиривало в під’їзді. Їх нам саме поміняли після бомбардування дворічної давнини.
— Куди бігли?
— В підвал, — показує за спиною вхід в укриття, що біля під’їзду. — Не знаю, чи врятував би підвал, але вже наче і не на висоті.
— У квартиру підіймалися?
— Ні. І дивитися боюсь. І боюсь, що знову буде тривога, як вчора було: тривога за тривогою.
Тим часом у машинах, що поруч на стоянках, стирчали уламки. «Швидкі» з’їжджалися з усіх лікарень міста.
Поліцейські перекрили червоно-білою стрічкою дорогу, щоб не заважали рятувальникам, медикам. Рятувальники розбирали завали, медики вивозили поранених в лікарні. Власники пошкоджених багатоповерхівок вийшли на вулицю з совками, віниками, прибирали бите скло.
О пів на дванадцяту дня розгорнули два намети, де надавали першу медичну допомогу. Комунальники, представники благодійних організацій обходили пошкоджені квартири.
Працівники ЖЕКів вже 17 квітня, коли завали ще розбирали, почали обхід квартир, розташованих неподалік місць ракетних ударів, аби визначити потребу в будівельних матеріалах. Про це повідомив Олександр Ломако, в.о. міського голови Чернігова.
