Як залучати більше людей в армію, — The Economist
В Європі знову обговорюють обов'язкову військову службу, пише The Economist, аналізуючи мобілізаційні підходи у різних країнах. Texty.org.ua переказують основне зі статті.
Видання цитує міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який каже, що Європа має бути готова до війни до кінця десятиліття. Він називає «помилкою» скасування однорічної служби для випускників шкіл у 2011 році. Водночас головнокомандувач британської армії генерал Патрік Сандерс закликає до створення «громадянської армії».
"Обов'язкова служба в збройних силах може мати кілька форм, включно з призовом цивільних осіб будь-якого віку, мобілізацією за допомогою жеребкування і стандартним періодом військової служби для молодих людей після закінчення школи.
Примус розглядається тому, що багато багатих країн намагаються набрати достатню кількість людей для своїх професійних збройних сил, які повністю складаються з добровольців. Деякі країни із захватом дивляться на скандинавських і балтійських членів НАТО, які мають ту чи іншу форму обов'язкової служби, що користується високим рівнем суспільної підтримки. Швеція скасувала її в 2011 році, щоб відновити в 2018-му", – йдеться у матеріалі.
Британський тижневик вважає, що іншим країнам поки що не варто дотримуватися такого підходу.
Армії мають створюватися з урахуванням географії та того, як вони планують воювати, аргументує свою позицію видання. У країнах з порівняно невеликим населенням, які мають кордони з Росією, як-от Естонія і Фінляндія, громадська думка щодо призову на військову службу є дуже позитивною, а навчання готує війська до «дикобразної» оборони проти загарбника. У цих країнах потужно відчуваються спільні національні зусилля.
Читайте також: Білоруська влада готує дітей до війни з країнами ЄС
З подібних причин військова служба в Ізраїлі, який стикається з постійними загрозами безпеці, не викликає суперечок (окрім обурення тим, що ультраортодокси не зобов'язані служити). Тайвань і Південна Корея мають призов на військову службу, тому що вони теж сусідять з войовничими державами.
Натомість громадяни більшості інших країн багатого світу поки що не відчувають безпосередньої загрози. Тож для того, щоб призов був ефективним, має бути чітке і спільне розуміння того, навіщо він потрібен. Цього бракує в таких країнах, як Велика Британія і Франція, де не очевидно, що призовники можуть робити в сучасній, технологічно складній армії. Крім того, «під час кризи» кожна країна має виставити повну дивізію (30 000 солдатів з важким озброєнням) протягом 30 днів, якщо це буде потрібно НАТО. Тож робота з великою кількістю призовників може відвертати увагу.
"Оскільки призов молодих людей до армії грубо порушує їхню свободу, ця політика потребуватиме суспільної підтримки. Навіть для України, яка перебуває в екзистенційній небезпеці, зниження призовного віку з 27 до 25 років цього місяця виявилося політично складним. Безсумнівно, труднощі, з якими стикаються більшість європейських збройних сил при наборі регулярних солдатів і створенні кваліфікованих резервів, потребують вирішення. Але здебільшого їх можна розв'язати іншими способами, окрім примусу", – пише The Economist.
Видання зазначає, що сильною мотивацією була б можливість підвищення зарплат солдатам. Адже низька зарплата і погані умови – це, безумовно, найбільша перешкода для набору на службу, коли у претендентів є інший вибір.
"Оборонні бюджети зростають, але це має відбуватися швидше. Цільового показника країн-членів НАТО – витрачати 2% ВВП на оборону – буде недостатньо, щоб покрити як вищі зарплати, так і нове оснащення. Слід також більше експериментувати, наприклад, з однорічним випробувальним терміном служби, який можна поєднати з навчанням в університеті або іншим освітнім процесом. І, попри численні дискусії, лише деякі армії роблять достатньо для набору жінок на службу і боротьби з сексуальними домаганнями", – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Мобілізаційний резерв. Скількох чоловіків ще можна мобілізувати і чому потрібно залучати в ЗСУ більше жінок
Окрім підвищення зарплат, пише The Economist, потрібна більша підтримка громадянського суспільства для залучення тих, хто володіє спеціальними навичками. На додаток до залучення добровольців для поповнення регулярних сил, армії можуть збільшити резерви, змусивши звільнених після проходження служби військових погоджуватися на щорічні тренування до досягнення ними 40-річного віку. У такий спосіб Британія могла б мобілізувати до 300 000 таких людей за потреби. У Франції та Німеччині ця цифра може бути ще вищою, оскільки вони мають більші армії.
"У ці напружені часи країнам все ж варто мати плани на випадок найгіршого розвитку подій, щоб у разі потреби провести набагато ширшу мобілізацію. Щоб стримувати найнебезпечніших ворогів, треба бути готовим до війни, в якій не хочеться воювати. Запитайте відважних українців", – підсумовує видання.