Що ховають від українських громадян напіввідкриті двері парламенту (ПОГЛЯД)
Співкоординатор "Простору свободи" Тарас Шамайда вважає, що допущення обмеженої кількості журналістів до засідань парламенту не означає його відкритості навіть за мірками воєнного часу. Texty.org.ua публікують точку зору громадського активіста.
Не поділяю надмірної радості з приводу (дозованого) допуску (окремих) журналістів (які сподобаються владі) до Верховної Ради України.
Звичайно, будь-який крок до відкритості парламенту — це краще, ніж нічого.
Але все ж це і близько не є справжньою відкритістю, навіть за мірками воєнного часу.
1) Не поновлюються прямі трансляції засідань. Розмови про те, що це все, "щоб ворог не знав, коли Рада засідає" — нісенітниця. Маса людей, включаючи понад 400 депутатів, отримують офіційну інформацію про час засідань, а також присутні під час цих засідань, і росіяни були б повними ідіотами, якби також не мали цієї інформації. Прямі трансляції ховають не від ворога, а від українських громадян.
2) Не оприлюднюється не лише час, а й порядок денний пленарних засідань. У чому тут таємниця і яким боком тут росіяни? Очевидно, що перелік законопроєктів, які розглядатиме рада в найближчі пленарні дні, ховають саме від українських громадян, щоб люди не могли знати і відповідно реагувати на розгляд тих чи інших проєктів. Очевидно, що цьому давно час покласти край, порядки денні мають офіційно оприлюднюватися на сайті парламенту, як це було завжди при будь-якій владі впродовж десятиліть.
3) Є всі підстави вважати, що навіть допускаючи 30 журналістів до ВР, влада шляхом різних перевірок і перепідтверджень під приводом воєнного часу формуватиме список допущених так, щоб усі або майже всі вони були з лояльних до влади медіа. Зрештою, це можна буде зовсім скоро перевірити: чи отримають доступ до парламенту критично налаштовані до правлячої партії журналісти та медіа.
4) І вишенька на торті: як пише УП, "журналісти зможуть працювати тільки в пресцентрі на 3-му поверсі Верховної Ради. Доступ до кулуарів на 2-му поверсі закритий". Кожен, хто знає, як влаштоване приміщення Ради, одразу зрозуміє, що це означає. Адже саме на 2 поверсі журналісти могли б спілкуватися з депутатами. Очевидно, що недопуск навіть відібраної невеликої кількості журналістів до кулуарів парламенту може мати тільки одну мету — не дати журналістам спілкуватися з депутатами і ставити їм незручні запитання, обмежити доступ до інформації з перших рук. Сидіть собі, мовляв, на третьому поверсі в пресцентрі і дякуйте, що вас узагалі сюди пустили.
Така от "відкритість".
