Аеропорт в Ужгороді, який міг би працювати під час війни, ліквідовують. Екскерівник каже, що через землю

Олега Коцюбу у травні 2021 року Закарпатська обласна рада призначила директором комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", але вже за рік звільнила з посади, хоча контракт був підписаний на чотири роки.

У лютому 2024 року Закарпатський апеляційний суд визнав рішення обласної ради про звільнення Коцюби незаконним та поставив поновити його на посаді. Однак станом на кінець квітня обласна рада так і не ухвалила відповідного рішення.

Коли обговорюють ситуацію довкола закарпатського аеропорту, найчастіше звучать дві версії: земля, яка від початку повномаштабного вторгення в Ужгороді стрімко подорожчала, та контрабанда. Яка з версій ближча до реальної?

Контрабанда – відверто ні. Стосовно землі – ця версія має право на існування, адже, справді, земля в Ужгороді тепер навіть не на вагу золота, а на вагу платини. А тут 92 га майже в центрі міста. 

У мене є ще своя версія, окрім дерибану землі. Це зрадницька позиція керівників області щодо знищення стратегічно важливого об’єкта. Щоб ви розуміли, 24.02 я зайшов у кабінет Віктора Микити (голови Закарпатської обласної адміністрації – Ред.) і попросив сприяння у розблокуванні фінансування аеропорту, оскільки він фінансувався коштом обласного бюджету за програмою підтримки ефективності аеропорту на 2021 – 2024 роки. А з початку 2022 року фінансування просто заблокували, попри те, що було рішення сесії виділити 7,2 млн грн. Кошти були заблоковані.

Коли 24 лютого розпочалось вторгення, я розумів: що все, що може злетіти на сході та півдні України, прилетить сюди. Не у Львів, не в Чернівці чи Івано-Франківськ, а саме сюди. На що мені Віктор Микита відповів, "мені той аеропорт не потрібен".

Чесно кажучи, я не дуже здивувався, бо напередодні, 16 лютого, на сесії облради, він почав розповсюджувати московські наративи щодо братнього російського народу, за що був внесений на сайт Миротворець.

Тоді ця інформація жваво обговорювалась не лише в області. Навіть прем'єр-міністр Шмигаль пообіцяв провести перевірку цим висловлювання, але я так розумію, нічим воно не закінчилося. Тому ці його заяви, а потім дії з подальшого блокування роботи аеропорту дають підстави стверджувати, що це відбувалось свідомо.  

Як була налагоджена робота аеропорту у на початку війни, адже наскільки я знаю, він працював найдовше?

Він був єдиним повністю функціонуючим аеропортом станом на 24.02 2022 року. Як директор аеропорту наказом від 24 лютого 2022 року я перевів його на цілодобовий режим роботи. За перші десять днів ми прийняли 37 бортів цивільної та державної авіації. Аеропорт функціонує й досі. Але враховуючи дике прагнення керівництва обласної адміністрації знищити аеропорт – вони його знищили.

Рішенням сесії обласної ради 1085 від 21 березня цього року Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород” ліквідоване.

Іншим рішенням 1083 нерухомість передано у державну власність структурі, яка не має жодного сертифіката ані експлуатанта аеропорту, ані будь-якого іншого сертифіката за напрямом забезпечення обслуговування повітряних суден. У штаті вона має аж 14 людей, включно з бухгалтером, сторожем і прибиральницею. Це не та структура, що спроможна забезпечити роботу великого підприємства.

Рішення сесії про ліквідацію КП "Міжнародний аеропорт Ужгород" було прийняте з грубим порушенням регламенту роботи Закарпатської обласної ради, оскільки проєкт рішення не був опублікований у десятиденний термін на сайті обласної ради. Жодних обговорень не було. Досі це рішення навіть не опубліковане. А набуває воно сили виключно після опублікування. На сайті у розділі "нормативні документи" є лише назва рішення "Про ліквідацію комунального підприємства Закарпатської обласної ради". Що це підприємство, у зв’язку з чим воно ліквідоване, – нічого нема. Хоча всі інші рішення відкриваються і є можливість ознайомитись з текстом. 

А що буде з працівниками комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород"?

Рішення про ліквідацію підприємства зареєстроване у державного реєстратора лише 6 травня, хоча відповідно до законодавства з дня прийняття рішення дається три робочих дні на його реєстрацію. І з 7 травня працівників почали повідомляти про вивільнення у зв’язку з ліквідацією комунального підприємства з 8 липня. Це понад 100 працівників. При цьому це технічні фахівці, яких не так легко знайти.

Попри те, що аеропорт комунальний, чи намагались втрутитись у ситуацію міністерство інфраструктури?

Після того, як я був незаконно звільнений, я жодного разу не був допущений на територію аеропорту і жодна посадова особа жодного міністерства зі мною не зв’язувалась.

А ви намагались з ними зв’язатись?

Листи писав трудовий колектив: на Кабмін, на президента, Державіаслужбу, щоб звернути увагу на беззаконня, яке дозволяє собі Закарпатська обласна рада та адміністрація. Реакції не було. 

Водночас коли йдеться про можливість відновлення польотів в умовах воєнного стану, саме ужгородський аеропорт називають у першу чергу, оскільки він максимально близько до кордону з Європейським Союзом…

Взагалі аеропорт в Ужгороді має унікальне розташування, тому що його злітно-посадкова смуга впирається у лінію державного кордону. Коли здійснюються злітно-посадкові операції, то український повітряний простір просто не використовується. Літаки заходять на посадку зі сторони Словаччини і відразу після перетину кордону їх шасі торкається злітної смуги.  Виліт також здійснюється на територію Словаччини.

24 вересня 2020 року була підписана міжурядова угода між Словаччиною та Україною щодо використання повітряного простору Словаччини. Ця угода була виписана таким чином, що злітно-посадкові операції саме цивільного комерційного авіатранспорту дозволяють здійснюватись саме з КП "Міжнародний аеропорт Ужгород".  Ухваливши рішення № 1085 про ліквідацію цього підприємства, облрада просто зруйнувала саму систему аеронавігаційного забезпечення.

Якби влада сприяла нормальному функціонуванню аеропорту, чи можна було б говорити про відновлення польотів цивільних суден з Ужгорода у країни ЄС під час воєнного стану?

Так. Технічно це можливо. І я був палким прихильником не зупиняти взагалі виконання цивільних рейсів з нашого аеропорту. Щобільше, на початку війни ми сприяли прийняттю деяких бортів малої авіації, які привозили гуманітарку та ліки. Скажімо, у медзаклад у Житомирській області конче були потрібні ліки, яких на той час не було в Україні. Тоді десь хвилин 15 зайняла посадка, вивантаження та відліт борта.

ліквідація ужгород аеропорт земля