П'ять років Зеленського. Як змінювалося ставлення українців до президента: аналіз соціологів
Президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто та виконавчий директор КМІС Антон Грушевський у колонці для УП проаналізували п'ять років президентства Володимира Зеленського з погляду соціології. Texty.org.ua публікують ключові висновки науковців.
Соціологи зазначають, що зазвичай українські президенти починають з високим кредитом довіри (баланс довіри і недовіри приблизно +45%) і закінчують з негативним балансом від -45% до -50%.
У перший період (до повномасштабного вторгнення РФ) Володимир Зеленський йшов цим шляхом. Дослідження фіксували зниження довіри з 80-90% у 2019 році до 37% напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року.
Другий період настільки драматичний і важливий для існування незалежної України, що всі здобутки та втрати Зеленського до цього втрачають актуальність, зазначається в аналізі. Після початку вторгнення Зеленському вдалося переконати українців у своїй відповідності посаді президента воєнного часу (в січні 2022 тільки 32% вважали його здатним бути головнокомандувачем, а в травні 2023 вже 86%).
"Він підкреслював різницю між Росією і Україною як між абсолютним злом і безумовною жертвою неспровокованого насильства. Досвідчений озброєний до зубів звір, а тут молодий простий хлопець. Він викликав більше співчуття, більше уособлював нерівність сил і несправедливість загарбника. Підтримка серед громадськості Заходу також значною мірою залежала від позитивного образу Зеленського, тож серед його досягнень також можна говорити про вибудовування коаліції союзників України та просування євроінтеграційного вектора", — пояснюють Паніотто і Грушевський.
Серед негативних аспектів президенства періоду воєнного часу соціологи відзначають збереження проблеми справедливого правосуддя (хоча у жовтні 2023 року 59% вважали, що дійсно докладаються зусилля для боротьби з корупцією).
Очільники КМІС зазначать, що іншою проблемою є не завжди зрозумілі та вдалі кадрові рішення (особливо які сприймалися як розкол "єдиної команди"). Частина команди президента сприймається українцями дуже сприятливо, частина – дуже критично (і через питання ефективності, і через питання корупційності). Є питання до законодавчої активності, зокрема, у сфері необхідних реформ.
Станом на травень 2024 року довіра до Зеленського тримається на рівні 60-65%
"Також складається враження не завжди вдалої комунікаційної політики, яка тим більше функціонує у зовсім іншому медійному ландшафті. Якщо до повномасштабного вторгнення більшість українців отримували політичну інформацію з телебачення, то зараз більшість отримує інформацію з тисяч різних цифрових джерел (насамперед мова про Telegram та YouTube-канали)", — йдеться в аналізі.
Найбільш різке зниження довіри до Зеленського відбулося між груднем 2023 року і початком лютого 2024 року, коли довіра знизилася з 77% до 60-65%. Наразі, на травень 2024 року, довіра тримається на цьому ж рівні – 60-65%.
"При цьому українці хоча й більше критикують президента та його оточення, але 70-80% зберігають упевненість, що вибори зараз не на часі (та наразі не піддають сумніву його легітимність).
Пріоритетом №1 для населення та основним викликом для Володимира Зеленського лишається відсіч російському агресору, збереження керованості ситуації та досягнення прийнятного для України результату війни. Подальші виклики будуть значною мірою залежати від того, як завершиться війна", – підсумовують науковці.
