Ракетний обстріл друкарні у Харкові. Культурна спільнота звернулася до українців
Внаслідок масованого обстрілу російськими військами Харкова 23 травня загорілася друкарня. Тут друкувало свої книжки, зокрема, й одне з найбільших українських видавництв Vivat.
Про це у соцмережах повідомила генеральна директорка видавництва Юлія Орлова.
"Так, це наша друкарня. Зараз пожежа. Розбирають завали і рятують людей", — написала вона в коментарях до допису в одному з книжкових Telegram-каналів.
У коментарі УП.Культура Юлія Орлова уточнила, що влучання сталось в друкарню "Фактор-друк", у якій здебільшого друкуються книжки Vivat. Також друкарня випускає книги для видавництв "КСД", "Ранок", "Фоліо", "Свічадо", "Зелений пес" та інших.
Про влучання в друкарню повідомив і Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА. Наразі триває гасіння пожежі та розбирання завалів.
У Харківській обласній прокуратурі повідомили, що внаслідок влучання по друкарні сім людей загинули, ще 16 — травмовані. Всі постраждалі — працівники підприємства.
За даними керівника облпрокуратури Олександра Фільчакова, у момент удару двома ракетами по підприємству там були понад 50 працівників.
Реакція на злочин росіян
Після обстрілу росіянами друкарні Vivat культурна спільнота та громадські активісти закликали українців підтримати видавництво, купивши їхні книжки.
Знищення друкарні у Харкові — це жахливе продовження культурного геноциду, який триває століттями, написала журналістка Мирослава Барчук.
"Купуйте взагалі все, що під ворожим вогнем виробляється у Харкові", — звернулася вона до українців.
Письменниця і громадська активістка Світлана Поваляєва також закликала підтримати видавництво. "Дієве співчуття — це купувати книжки Vivat і не лише собі, а й бійцям у шпиталі та на фронт, бібліотекам та школам деокупованих міст і містечок, усім, хто потребує підтримки і захисту, бо книжка здатна захистити наш розум від розпачу, зневіри, нудьги та отруйних інформаційних впливів", — написала Поваляєва.
"Vivat, всім серцем з вами. Одне з найкращих, найпотужніших видавництв, а з мого досвіду, ще й найбільш людяне і чуйне в роботі з авторами. Відроджуйтесь з попелу, відновлюйтесь. А ми підтримаємо ваші книжки гривнею.
Те, що потороч воює з українською культурою — не метафора, а найбільш буквальна, брутальна реальність", — написала журналістка Олена Максименко.
"Російська ракета влучила в друкарню Vivat в Харкові. Це видавництво, яке видало мою книгу "Як не стати овочем".
Будь ласка, давайте підтримаємо команду і купимо в них книги. Так, книги можу не прийти до вас скоро, але це допоможе скоріше з'явитися новим книгам, які Vivat зможе надрукувати, коли оговтається", — написала медіаекспертка Оксана Мороз.
Перекладачка, літературна критикиня, докторка філософії Гарвардського університету Ярослава Стріха розповіла про хороші книжки видавництва, які можна придбати, щоб його підтримати (нижче її пряма мова).
- Наприклад, ви й самі знаєте, яка в них дивовижна серія класики (редакторка серії — Ярина Цимбал), з коментарями, чернетковими фрагментами, несподіваним добором текстів, та ще й у цих яскравих кольорах, від яких рептильний мозок каже "це фрукта, це смачна фрукта, з'їж фрукту".
- Щоб не було так страшно зараз, можна згадати тих, хто виборював нам Україну за значно страшніших і безнадійніших обставин — скажімо, у Вівату є видання «Дисиденти: Чути правду» (упорядник Вахтанг Кіпіані), де дисиденти розповідають про свій досвід збереження гідності й відваги у нелюдській системі. Чи, знов-таки, саме Віват видав "Справу Василя Стуса".
- Якщо вам хочеться відволіктися від новин і трошки похвилюватися за вигаданих людей, то Віват пропонує середньовічне високе фентезі Ірини Грабовської ("Зірки й кістки" і "Земля крилатих") чи перевидання "Лазаруса" Світлани Тараторіної (міське фентезі в Києві початку ХХ ст., де ксенофобні упередження імперії подано через метафору співіснування різних магічних істот).
- Якщо вас заспокоює думка про культуру довгого тривання, то візьміть "Гамнет" Меггі О'Фаррелл — прекрасний роман про дружину Шекспіра. Чи "Лесю Українку. Книги Сивілли" Тамари Гундорової як нагадування, що хай би в яких страшних і глухих часах працювали наші письменники, вони переможуть, навіть за століття будуть читачі, які говоритимуть про них з інтересом і любов'ю, бо любові до своїх у нас завжди більше, ніж ненависті до нас — у наших ворогів.
- У них і електронок багато є, що доречно за нинішніх обставин і якщо ви волієте читати в електронці.