Чому перемога Клаудії Шейнбаум на виборах у Мексиці може стати ще більшою загрозою для демократії, — The Atlantic
Журналіст і письменник Девід Фрум на сторінках The Atlantic пояснює, чому перемога Клаудії Шейнбаум на президентських виборах у Мексиці, яка викликала великий ажіотаж на міжнародному рівні, насправді може принести країні ще більше проблем. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти матеріалу.
Протягом останніх шести років автократичний президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор намагався підірвати багатопартійну конкурентну демократію, якої його країна досягла в 1990-х роках. Він послабив незалежну виборчу систему, що гарантувала проведення вільних і чесних виборів. Він порушив закони і знехтував правилами, які обмежували владу президента використовувати державу на користь бажаних йому кандидатів. Він підірвав незалежність судової влади.
Мексиканська демократія дістала короткий перепочинок у 2021 році, коли Лопес Обрадор втратив переважну більшість у Конгресі, що позбавило його можливості переписувати конституцію на власний розсуд. Цей перепочинок тимчасово відновив незалежність мексиканського центрального банку та інших державних установ, які ще не були підпорядковані прямому президентському контролю.
Наступницею Обрадора на посаді президента стала Клаудія Шейнбаум, колишній мер Мехіко. Шейнбаум – перша жінка на чолі мексиканської держави, перша особа єврейського походження, перша представниця академічних лівих. Ці «вперше» викликають великий ажіотаж на міжнародному рівні. Однак вони не мають затьмарити її найважливішу характеристику: її кар'єрне підпорядкування Лопесу Обрадору.
Перемога на президентських виборах, яку мексиканський автократ приніс своїй обраній наступниці – 59 відсотків голосів, більшість губернаторських постів у штатах, майже напевно відновлена переважна більшість у Конгресі – концентрує в руках партії Лопеса Обрадора «Морена» більше влади, ніж будь-який інший мексиканський уряд з часів однопартійного правління.
Новий Конгрес почне працювати 1 вересня, а нова президентка – лише 1 жовтня. Це означає, що протягом місяця абсолютна влада над мексиканською конституцією буде в руках Лопеса Обрадора.
Обрадор створив механізми для збереження свого впливу
З трьох кандидатів від керівної партії, які змагалися за прихильність Лопеса Обрадора, Шейнбаум мала найменшу і найслабшу підтримку серед рядових членів партії "Морена". Шейнбаум підтримали не тому, що Лопесу Обрадору потрібен був новатор, а тому, що йому потрібен був хтось, кого він міг би контролювати після свого обов'язкового відходу з посади наприкінці шестирічної каденції. Мексиканський автократ створив механізми для збереження свого впливу на політику, включаючи референдум на трирічній позначці президентства, який надає можливість відкликати наступника Лопеса Обрадора, якщо він розчарує його та його прихильників.
Лопес Обрадор неодноразово описував вибори 2024 року не як вибір між кандидатами, а як референдум щодо його послужного списку. Він використав усі інструменти держави, щоб перемогти на цьому "референдумі". Найважливішим з цих інструментів було вибіркове застосування насильства.
Шість років президентства Лопеса Обрадора були найжорстокішими в сучасній історії Мексики. Точна кількість загиблих не відома, оскільки він знищив незалежність національного статистичного агентства. Але достовірна оцінка свідчить, що за кожен рік його правління відбувалося понад 30 000 вбивств, тобто загалом майже 200 000 вбивств. Лише незначна частина вбивств у Мексиці ефективно переслідується правовою системою. Десятки тисяч людей зникли безслідно.
У цьому останньому виборчому циклі було вбито понад 30 кандидатів на посаду. Кандидата від опозиції на посаду мера в штаті Герреро застрелили перед камерами. Сотні інших кандидатів стикалися з погрозами, а в деяких випадках були викрадені – як з правлячої, так і з опозиційної сторони.
Напередодні виборів мексиканський політолог пояснив причину насильства в інтерв'ю Los Angeles Times: «Організована злочинність потребує певного порозуміння з владою. Це може бути свого роду переговори, які можуть бути дружніми, або обходити законність, або включати хабарі і змову – або ж насильницькими, з погрозами, здирництвом або прямою агресією». Злочинні картелі прагнуть усунути політиків, яких вони вважають ворогами, але вони також хочуть підтримувати робочі відносини з національним урядом.
Шейнбаум продовжуватиме політику партії
Лопес Обрадор прийшов до влади у 2018 році з величезним мандатом, який він отримав на вільних і чесних виборах. Шейнбаум прийшла до влади на виборах, які були вільними, але не дуже чесними. Оскільки їй бракує харизми та популярності свого наставника, її виживання залежатиме від того, чи зможе вона ще радикальніше змінити правила гри на користь керівної партії.
У своїх передвиборчих промовах Шейнбаум взяла на себе зобов'язання дотримуватися дуже суперечливої програми, щоб догодити всім політичним силам. Вона пообіцяла збільшити соціальні витрати, але також і посилити фіскальну дисципліну. Вона пообіцяла поважати незалежність центрального банку, залишаючись вірною баченню Лопеса Обрадора про консолідовану владу. Вона висловила прагнення до теплих відносин зі Сполученими Штатами, відкидаючи при цьому боротьбу з організованою злочинністю на користь усунення «причин» злочинності.
Фундаментальний парадокс мексиканського суспільства полягає в наступному: президентська влада надто сильна, а держава надто слабка. Лопес Обрадор ще більше посилив президентську владу і тим самим ще більше послабив державу. Тепер це потужне президентство займе ставлениця, залежна від попередника, який прагне контролювати все з-за лаштунків. Неминуча боротьба за владу між ними може зіграти лише на руку силам криміналу і хаосу.
