Енергонезалежність для ОСББ: досвід київської багатоповерхівки з сонячними панелями
Після ракетних атак по об'єктах енергогенерації Україна втратила вже 9 ГВт потужностей. Пошкодження маневрової генерації (теплові і гідроелектростанції) масштабне, і тепер навіть імпорт не допомагає покрити дефіцит. Поки держава шукає системні рішення, ОСББ шукають власні способи досягти енергонезалежності.
Видання Лівий берег докладно розбирає робочий кейс з використанням ОСББ сонячної станції та формулює алгоритм дій.
Містяни дещо міфологізують ефективність використання сонячних панелей. Як приклад наводять кейс з будинком на Позняках, про який п'ять років тому писали всі місцеві новинні ресурси. Проте конкретно цей приклад точно не вартий наслідування, оскільки роботи там були особливо дорогими, а сама система не працює повноцінно донині.
Є інший приклад - багатоквартирний будинок, де створено ОСББ «Художник», розташований у центральній частині Києва. Але це не модний ЖК зі вщент запаркованою прибудинковою територією, а звичайна радянська 16-поверхівка з дуже різноманітними сусідами, серед яких і самотні пенсіонери, змушені рахувати кожну гривню за комунальні послуги. Будинок має 176 квартир.
Денис Скоренко, який ініціював усі реновації в цьому ОСББ, розповідає:
"У мене був план на вісім років: обов'язково створити індивідуальний тепловий пункт (ІТП), замінити вікна й двері; утеплити зовнішні стіни, підвали й горища; замінити освітлення; сучасні ліфти. Я знав, що тариф на електроенергію буде зростати, тож робитиму дахову електростанцію".
До реалізації цього проєкту за міською програмою «70/30 %» (70 % витрат покриває бюджет, 30 % — мешканці будинку) ОСББ підійшов у 2020 році. Але здійснити закупівлю вдалося лише влітку 2021 року, запустили СЕС фактично під час повномасштабної війни. Вартість проєкту склала 2,14 млн грн.
"Маємо 59 фотоелектричних панелей загальною потужністю 31,7 кВт, — показує Денис Скоренко дах ОСББ «Художник». — Улітку генерація іде на рівні 20–23 кВт. Насправді для наших будинкових потреб на цей сезон вистачило б і меншої кількості панелей, на генерацію 10 кВт. Але я відразу планував наступний етап проєкту — встановлення теплового насоса, щоб автономно підігрівати воду, тому закладав ці енерговитрати в планову потужність станції".
Фотоелектрична станція складається з двох частин: власне сонячні панелі й «станція» — акумулятори (літій-залізо-полімерні до 40 кВт-год) плюс гібридні інвертори (три однофазні потужністю 10 кВт кожен). Фактично без акумуляторів уся ця затія не має сенсу. З іншого боку, акумулятори стануть у нагоді не лише для роботи з енергією, згенерованою саме сонячними панелями.
За сонячної погоди станція генерує власну електроенергію, акумулятори накопичують її. Коли сонце зникає, а також поночі запаси акумуляторів живлять будинкове споживання. Інвертори заряджають акумулятори і від сонячних панелей, і від електричної мережі міста. Також у цю систему можна вбудувати енергію, яку дає генератор.
В ОСББ «Художник» генератор уже придбали (і чекають відшкодування його вартості від міської цільової програми). Він вмикатиметься автоматично, коли нема мережі від міста, а також буде заряджати акумулятори.
"Улітку ми можемо генерувати і накопичувати енергії стільки, щоб закрити потреби споживання вночі, потім генерація зменшується. У червні-серпні минулого року ми закрили загальнобудинкові потреби власною генерацією. За рік економія на споживанні електроенергії для потреб ОСББ складає близько 40 %, — підсумовує Скоренко. — Ми споживаємо на рік 3–5 тис. кВт, тариф щойно виріс вдвічі, і схоже, це не останнє його здорожчання".
Повністю про цей кейс читайте за посиланням.
