Що краще — бути "жайворонком" чи "совою"? Науковці дають відповідь
Британський тижневик The Economist зібрав свіжі дослідження, які стосуються добових ритмів людей, яких умовно поділяють на "сов" і "жайворонків". Texty.org.ua переказують основне зі статті.
За даними одного з опитувань, дві третини керівників великих американських компаній прокидаються о 6-й годині ранку (для пересічних американців цей показник становить менше ніж один з трьох). Приміром, бос Apple Тім Кук прокидається між 4 та 5 годинами ранку. Так само як і Боб Айгер, його колега в медіагіганті Disney.
Багато досліджень підтверджують користь раннього підйому. У дослідженні, проведеному в 2012 році Рене Бісс і Лінн Хашер, які тоді працювали в Університеті Торонто, "жайворонки" повідомили, що почуваються щасливішими та здоровішими. Сови — їхня нічна протилежність — зазвичай менше сплять, що може впливати на їхній настрій і здоров'я, а також на продуктивність.
Ендрю Конлін з Університету Оулу у Фінляндії та його співавтори виявили, що чоловіки, які пізно встають, заробляють на 4% менше грошей, ніж ті, хто рано прокидається.
А дослідження, опубліковане у 2022 році Джесікою Дітч з Університету штату Орегон та її співавторами, показало, що "сови" сприймаються респондентами як "ліниві", "недисципліновані" та "незрілі". На додачу до стереотипів, вони ще й товстіші, згідно з дослідженням Лап А Це з Китайського університету Гонконгу та його колег.
Дослідження показують, що "сови" люблять розслабитися: вони більше за "жайворонків" вживають алкоголю й наркотиків. Вони також мають більше сексу. Крістоф Рандлер і його колеги з Гейдельберзького педагогічного університету виявили, що чоловіки, які пізніше лягають спати, мають «вищий успіх у спарюванні». В очах багатьох людей пізні ночі — це прерогатива молоді, тоді як ранні ранки — прерогатива людей похилого віку.
Втім, раннє прокидання — це не суцільні плюси, є й мінуси. Термінові завдання часто з'являються протягом дня, а це означає, що ті, хто починають працювати рано, можуть закінчити роботу так само пізно, як і їхні колеги, які так не роблять.
Ті, хто прокидається до сходу сонця, також ризикують перетворитися на зануду. Деякі "жайворонки" не можуть втриматися від того, щоб не розповісти, як багато вони встигли зробити, поки сови натискали на кнопку повтору на будильнику. Інші "ранні пташки" йдуть додому раніше, щоб вкластися спати, а не спілкуватися після роботи.
Спроби змінити свій добовий ритм, швидше за все, закінчаться розладом сну, пояснюють науковці. Хронотип людини, якщо використати наукову термінологію, значною мірою є продуктом її генів.
Утім, як свідчать дослідження, більшість людей не є ні ранніми пташками, ні нічними совами, а десь посередині. Вони не можуть добре працювати ні рано вранці, ні пізно ввечері.
