Війна і двері. Як велика війна змінила поведінку продавців і покупців у Чернігові
На Харківщині і Херсонщині росіяни знищили фабрики з виробництва дверей, у Чернігові – гіпермаркет, де їх здебільшого купували місцеві мешканці. Ускладнилася логістика, важко знайти працівників, впали обсяги продажів, але український бізнес виживає навіть у таких умовах. Саме про це історія з Чернігова на півночі України, який досі оговтується від боїв та облоги у лютому-березні 2022 року.
До російського вторгнення українці встановлювали нові двері здебільшого у нових помешканнях чи під час планових ремонтів.
Від вибухів та обстрілів двері в будинках рвало, крутило, вибивало. Усе це чернігівці одразу взялися приводити до ладу, повернувшись додому. Основні місцеві виробники дверей швидко відновили виробництво, у деяких підприємців обсяги швидко вийшли на рівень 2021 року. Зросли навіть продажі у невеликих магазинах, тому що чернігівський гіпермаркет «Епіцентр» росіяни знищили – він повністю згорів.
Звикли до війни і почали ремонти
Сергій Кандиба, власник магазину «100 дверей» у Чернігові, продає двері більше п’ятнадцяти років. Розповідає, що зараз знайти працівників стало важко – багатьох чоловіків мобілізували. З постачанням також трапляються перебої. Повномасштабна війна закрила дешевий шлях доставки з Китаю та Європи – море.
Після деокупації області думав, що міжкімнатні двері – останнє, що купуватимуть. Адже ніхто не знав, чи не повториться російський наступ. А з ним обстріли, пожежі в житлових кварталах міста. Але, за його словами, продажі дверей у нього поступово ростуть, хоча війна триває. Зараз у Сергія Кандиби десять зразків вхідних дверей та більше шістдесяти міжкімнатних.
Підприємець каже, що покупці остерігалися витрачати гроші на облаштування житла десь до осені 2022 року. А потім звикли до війни. І почали робити повноцінні ремонти. Почали легше витрачати гроші.
«Жили, економили, збирали кошти. А тепер ніхто не знає, що буде завтра. Раптом прилетить ракета. Хай сьогодні в домі буде гарно», – переказує він мотивацію покупців. – Невідомо, яким буде курс гривні. А дверей нових-красивих надовго вистачить.
За його спостереженнями, люди в середньому міняють двері в оселі двічі за життя. Вперше, коли молоді і роблять ремонт, або купують нове помешкання. Пізніше – у старшому віці, коли ремонт роблять з аргументами: «До кінця, щоб ще й онукам залишилось». А тепер додалася заміна пошкодженого під час боїв.
Менеджерка з продажів корюківської фабрики міжкімнатних дверей «Корфад» Олеся Бабич розповідає, що роботу відновили у травні 2022 року, співпрацюють і з супермаркетами, і з дрібними магазинами. У них обсяги продажів трохи зменшилися.
Європа замість Азії і Росії
В Чернігові зосереджено кілька відомих в Україні виробників металевих та міжкімнатних дверей, також є продукція виробників з інших регіонів.
З великою війною припинив роботу херсонський виробник, фабрика «Новий стиль», що був серед лідерів ринку. Також дуже постраждала фабрика «Папа Карло» під Харковом.
— До вторгнення наші виробники продавали двері і до сусідніх держав, про які не хочу навіть говорити, – Кандиба має на увазі Росію і Білорусь. Зараз експортують до Європи.
Ігор Дробітько, власник і директор компанії «Абвер», найбільшого виробника вхідних дверей у Чернігов, розповідає, що раніше вони співпрацювали з Узбекистаном, Вірменією, Грузією, Азербайджаном. Тепер продають свою продукцію до Сербії, Болгарії, Чехії, Молдови, Латвії, Румунії.
В травні «Абвер» випустив рожеві двері в стилі ляльки «Барбі». Директор показує ролик з дверима у телефоні, каже, що вони не економлять на дизайні, намагаються пропонувати цікаві рішення. У Чехії, за його словами, у них часто замовляють двері оливкового кольору, у Францію відправляли бірюзові, під колір віконниць.
Імпорт з Китаю
Один із великих чернігівських виробників вхідних дверей «Двері Булат», який працює на ринку 11 років, відновив роботу 6 квітня 2022 року, через 5 днів після того, як від Чернігова поїхали російські танки. Щомісяця вони виробляють 3600 дверей.
За словами Віктора Атрощенка, співзасновника підприємства, на території було чотири прямі влучання. Місяць відбудовувались. Перші продажі робили зі складів. Потім відновив роботу цех збирання.
Він стверджує, що через повномасштабне вторгнення ринок продажу дверей в Україні загалом просів у два-три рази. А частка китайського імпорту в ньому зростає, незважаючи на складнощі логістики. Вважає, що українські виробництва здебільшого не можуть скласти конкуренцію більш сучасним китайським виробництвам.
— Я був у Китаї у відрядженні, бачив їхню продукцію. У них є достойна, – говорить співвласник «Булату».
Від 7 до 20 тисяч за двері
Наші співрозмовники кажуть, що основа продажів – середній сегмент цін, двері вартістю від 7 до 20 тисяч гривень. Найдорожчі – дерев’яні, від 25 тисяч гривень за комплект. Дешеві і дорогі беруть рідше. Раніше найдешевші часто закуповували для бюджетних організацій. Проте деякі виробники продають їх, співпрацюючи з державною програмою «єВідновлення».
— Найдешевше дверне полотно коштує від 1100 гривень, але я одразу озвучую ціни на коплект, – уточнює Кандиба. – В комплекті також іде коробка, лиштва, ручки, петлі – він обійдеться від трьох тисяч гривень.
Скляні двері також продовжують замовляти. Підприємець каже, що вони безпечніші, ніж звичайні зі склом. Бо у суцільних скляних дверях використовують або загартоване скло, або тріплекс (тришарове скло з плівкою). Таке скло стійкіше до навантажень і не розлітається на тисячі уламків від вибухової хвилі.
«Більше роботи у новобудовах»
Сергій Саленик, чернігівець, займається встановленням дверей більше десяти років. Перше замовлення після початку великої війни він отримав уже в травні 2022 року, ставив двері в новобудові. Його робота коштує від півтори тисячі гривень за одні двері, залежно від складності.
— Більше роботи у мене зараз в новобудовах, – пояснює чоловік. – Хтось купив житло до вторгнення, хтось після. Часто дзвонять військові. Ремонти роблять, аби швидше заселитися у своє. Менше міняють двері в квартирах старих будинків. Але замовлення стабільно є. Найчастіше ставлять білі двері. Старі кольори: вишня, вільха, горіх, дуб відійшли. Навіть якщо в назві є слово дуб, то нестандартний. Більше під структуру дуба, колір вже не такий.