Київ став "світовою столицею безпілотників". Як Україна вдосконалює дрони, а західні компанії вивчають її досвід, — WSJ
Електронна війна стрімко розвивається, змушуючи виробників дронів замінювати деталі та робити апарати більш автономними. Західні компанії уважно стежать за цим процесом, пише Wall Street Journal.
Видання зазначає, що хоча безпілотники, які виробляють зараз на заводі ISR Defence в Україні, виглядають точно так само, як і ті, що вироблялися до повномасштабного російського вторгнення, але компоненти всередині повністю змінилися. Компанії неодноразово доводилося проходити через це, щоб підтримувати свої безпілотники в повітрі.
"Оскільки безпілотники відіграють дедалі помітнішу роль у війні, обидві сторони ведуть постійну боротьбу за те, щоб збивати ворожі літальні апарати і утримувати свої в небі. Здатність Росії та України вести радіоелектронну війну – перебивати сигнали, що керують безпілотниками, і робити їх майже безпорадними – стрімко зросла. Так само як і їхні зусилля, спрямовані на те, щоб унеможливити цю загрозу", – йдеться у статті.
ISR оновила навігаційне обладнання, антену і відеоканал свого ударного безпілотника, намагаючись уникнути частот, на які націлилася Росія. Інші виробники дронів зосереджуються на тому, щоб зробити своє обладнання більш автономним, обмежуючи інформацію, яку вони отримують від супутників або операторів, що може бути порушена.
"Російське глушіння є вирішальним фактором при створенні безпілотників", – каже Вадим Юник, співзасновник ISR. Він додає, що тепер виробник повинен мати можливість вносити зміни в безпілотники без звичайного рівня досліджень і розробок.
Співзасновник AeroDrone Дмитро Шимків теж відзначає ключову роль засобів радіоелектронної боротьби на нинішньому етапі війни дронів.
"Це схоже на те, як налаштувати передачу на старому радіоприймачі, але не почути її, оскільки він переповнений статичними перешкодами", – пояснює він. Росія та Україна намагаються заглушити безпілотники одна одної статичними перешкодами. За словами Шимківа, Росії це дуже добре вдається.
Видання пише, що радіоелектронна боротьба налічує десятки років і широко використовувалася у Другій світовій війні для глушіння сигналів радарів. Під час війни в Україні обидві сторони збільшили використання систем глушіння і працювали над підвищенням їхньої ефективності, зокрема, збільшуючи їхній радіус дії і здатність покривати більше частот.
Один зі способів уникнути глушіння – перевести зв'язок безпілотника на іншу частоту. Але ворог швидко її знаходить, забезпечуючи постійну гонку по всьому спектру.
Україна встановлює пристрої для постановки перешкод майже на всі транспортні засоби, що працюють на фронті. Пристрої РЕБ мають різні форми – від простих антен, встановлених на транспортних засобах, до ручної зброї, що нагадує футуристичні гвинтівки.
"Але ти працюєш на одній частоті, а завтра вони змінюють її", – цитує видання Олексія Семенова, оператора БМП Bradley, який воює на Авдіївському напрямку.
Виробники безпілотників все частіше звертають увагу на обладнання та програмне забезпечення, яке фільтрує корисні сигнали, необхідні їхньому БПЛА, від шумів, які намагаються завадити його роботі.
Шимків з AeroDrone каже, що він постійно тестує плати, антени та інше нове обладнання для фільтрації цих шумів. Якщо вони зможуть приймати чіткіші сигнали, він зможе поставити їх на свої дрони.
WSJ зазначає, що західні компанії прагнуть вивчити досвід України, деякі з них створюють науково-дослідні центри в країні, а інші шукають можливості інвестувати в місцевий бізнес або співпрацювати з ним.
Безпілотники компанії Quantum Systems мають систему стрибкоподібної зміни частоти, яка може автоматично переходити з однієї радіочастоти на іншу в разі виникнення перешкод. За словами генерального директора компанії Флоріана Зайбеля, німецька компанія будує безпілотники в Києві, де працює близько 40 українських співробітників, а також імпортує деталі з Європи, щоб оновити свої БПЛА для захисту від більш агресивних тактик глушіння.
"Чим довше триває війна, тим більше радіоелектронної боротьби", – сказав WSJ Зайбель.
Він також зауважив, що нові правила, прийняті в Україні цього місяця, вимагають, щоб будь-який постачальник безпілотників, який хоче продавати їх безпосередньо в Україну, довів, що вони можуть протистояти перешкодам і літати без супутникового зв'язку.
Одним з методів зменшення залежності безпілотників від супутникових сигналів, який використовується в Україні, є візуальна навігація, коли безпілотник орієнтується, порівнюючи місцевість, яку він бачить через свою камеру, з картою, яка вже зберігається в його системі.
Ще один спосіб для безпілотників уникнути глушіння – це використання так званого піксельного блокування, коли він фіксується на цілі і слідує за нею без необхідності дистанційного керування оператором.
"Дрон продовжить політ без пілота, і якщо його заклинить, це не матиме значення, оскільки він не використовує GPS", – пояснює Лоренц Маєр, генеральний директор компанії Auterion, яка пише програмне забезпечення для безпілотників.
Компанія Auterion, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія, відкрила офіс досліджень і розробок в Україні у вересні минулого року з 20 співробітниками.
Маєр каже, що за межами Китаю Київ є світовою столицею безпілотників, з великим ланцюжком постачання запчастин і меншою кількістю обмежень на тестування, ніж на Заході.
"На противагу цьому, створення безпілотника в США може бути обтяжливим. Політика, спрямована на захист дронів від злому і забезпечення їх міцності на полі бою, обмежує, які деталі можна використовувати, де їх купувати і коли можна оновлювати програмне забезпечення.
Така політика в поєднанні з бажанням деяких американських компаній зберігати повний контроль над апаратним і програмним забезпеченням означає, що американські дрони часто дуже складно модифікувати так, як це звикли робити українці, кажуть підприємці, що займаються розробкою безпілотних літальних апаратів.
Крім того, є лише кілька місць, де дрони можна випробовувати на відстані через ймовірність зіткнення з літаками. В Україні дозволено літати лише військовим літакам, тому небо набагато чистіше.
Репутація українських виробників безпілотників як інноваторів спонукає деякі західні компанії, які здебільшого намагаються впоратися з російськими системами радіоелектронної боротьби, шукати тісніших зв'язків з українськими виробниками", – йдеться у матеріалі.
Компанія AeroVironment вивчала можливості придбання та партнерства в Україні та інших країнах, хоча ще не уклала угоду, як повідомив генеральний менеджер компанії з безпілотних систем Трейс Стівенсон.
"Україна – цікавий ринок, тут швидко розвивається багато технологій, які базуються на реальному досвіді", – сказав він.
Тим часом Lockheed Martin уклала угоду про співпрацю з київською компанією Terminal Autonomy, яка виробляє легкі та недорогі ударні безпілотники.
