"Очікувати якогось полегшення поки немає звідки". Зеркаль про ситуацію в енергетиці
Членкиня координаційного комітету Ukraine Facility Platform, у минулому радниця голови правління "Нафтогазу" й міністра енергетики Лана Зеркаль в інтерв'ю УП дала оцінку ситуації з енергетикою. Texty.org.ua публікують відповідний фрагмент розмови.
– У момент, коли Україна приєдналася до європейської енергосистеми, були великі сподівання, що це дозволить продавати надлишок електроенергії, який на той момент вона мала, і отримувати економічну вигоду.
Втім, у ці плани доволі швидко втрутилася Росія, яка почала завдавати систематичних масштабних ударів по українській енергетиці.
Наскільки погіршилася ситуація протягом цих двох з половиною років? Це вже катастрофа чи ще ні?
– Ситуація дуже непроста, і вона не може покращитися швидко. Бо це не просто наклеїти пластир. Це – питання значних зусиль, щоб не просто відновити, а фактично побудувати нову систему.
Так, у нас залишилася базова атомна генерація. Але все, що стосується маневрової генерації, ми майже втратили. Як буде зараз відбуватися її ремонт, залежить від того, наскільки такі компанії, як ДТЕК, які мають забезпечити ремонт своїх станцій, будуть впевнені, що під час відновлення не просто не прилетить нічого, а що ці ремонти зможуть дати якийсь результат.
Усі ці станції пристріляні. По деяких прильоти були до 20 разів. І якщо у нас не буде достатньо ППО та закрите небо, це буде безкінечна робота по відновленню – руйнуванню – відновленню.
– Чи зробила Україна якісь висновки зі своїх помилок, яких вона припустилась у процесі відновлення своєї енергосистеми минулого року?
– Що ми мали робити ще з 2022 року, але не зробили, це докласти зусиль, щоб у нас з'явилася децентралізована генерація.
На жаль, ніхто серйозно не сприймав необхідність її побудови, ніхто не хотів думати на крок уперед, що війна може тривати не один рік, і що потрібно забезпечувати стійкість. А стійкість дають не великі станції, які є великими цілями, а багато маленьких електростанцій, які можуть заміняти одна одну, які не залежать від того, наскільки зруйнована система, які можуть забезпечувати критичну інфраструктуру.
– У нас є приклад міста з такою генерацією. Це Житомир.
– І Житомир, і Хмельницький. Це міста, в яких вже створена певна інфраструктура. Але їм важко, бо в них немає можливості отримати самостійно фінансування: вони дуже залежать від Міністерства фінансів і погодження кредитних коштів. А коли Міністерству фінансів потрібно закривати проблеми із соціальними виплатами, з покриттям бюджетного дефіциту, то, звичайно, що місцева влада і місцеві проблеми відкочуються на другий план.
– Якщо ми будемо говорити про міста, які поки що не мають такого досвіду, як Житомир чи Хмельницький, але хотіли б перейняти його, наскільки швидко вони можуть це зробити за нинішніх умов?
– Є дуже добрий звіт данського проєкту, який оцінював технології і час. Найлегше встановити просто генератор. Встановлення газових установок вони вже оцінюють у 70 тижнів. Газові турбіни – це вже 90 тижнів на встановлення і на запуск. Чи можна це зробити швидше? Напевно, так, але мають бути вже підготовлені всі умови для цього.
– В контексті відновлення генерації президент Зеленський заявив, що Україна до кінця року побудує до 1 гігавата газової маневреної генерації та ще 4 гігавати – в найближчі роки.
Ви і ціла низка інших експертів одразу сказали, що це неможливо. Чому цього не розуміє президент?
– У нього, мабуть, є якісь свої джерела інформації, які йому доводять цю можливість. Це не вперше, коли ми живемо якимись ефемерними планами або намагаємося всіх вразити своїми можливостями.
Я буду дуже рада, якщо це відбудеться, але я в це не вірю.
– Ми вже згадали з вами, що базова генерація в Україні – атомна. Що Росія зараз може зробити, щоб вивести її з ладу?
– Я все ж таки сподіваюся, що Росія як країна, яка входить в Раду безпеки ООН, нічого не зробить з атомною генерацією. Але вони вже захопили Запорізьку АЕС, тому бути впевненими ні в чому не можна.
Вони дуже добре знають всі наші атомні станції. На жаль, вони знають і всю нашу енергосистему. З часів Радянського Союзу у них збереглися всі карти і звіти. І з цим теж пов'язана наша крихкість.
– Чи вдалося Росії за останні два роки масових ударів по українській енергетиці досягти своєї мети?
– Я б сказала ні, тому що вони дуже розраховували, наскільки я розумію, на психологічний ефект від руйнування нашої енергосистеми, вони розраховували підняти хвилю біженців. Але вони знову прорахувалися в реакції українців. Так, нам всім дуже важко, але хвилі еміграції не відбулося.
Ми зараз будемо переживати дуже важкий місяць – липень. У серпні має стати трохи легше – вийдуть з ремонту атомні блоки. Вересень – жовтень будуть місяцями з найменшими відключеннями, якщо не буде ніяких додаткових руйнувань. А потім буде зимовий період і очікувати якогось полегшення поки немає звідки.
