Закон про державну мову запрацював на повну силу: які норми зараз діють
16 липня набула чинності 25 стаття Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ця стаття регламентує використання державної мови місцевими друкованими медіа.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
“Сьогодні, на п’яту річницю Закону, стартує восьма хвиля його впровадження – набуває чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа. Тож Закон нарешті запрацював на повну силу, адже практично всі його норми діють в повному обсязі і є обов’язковими до виконання”, – сказав він.
Уповноважений нагадав, що починаючи з липня 2019-го було сім хвиль поступового впровадження норм закону. Українська стала обов’язковою для більшості сфер: реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я, книговидання та книгорозповсюдження тощо.
За словами Тараса Кременя, протягом п’яти років дії мовного закону спостерігається чітка тенденція: зростання рівня суспільної підтримки української мови та кардинальне збільшення її застосування у публічній сфері та приватному спілкуванні.
У коментарі УП. Життя мовний омбудсмен нагадав, що 16 липня 2022 року набула чинності 27 норма закону, яка регулює українські інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо). Згідно з документом, вони повинні мати стартову сторінку та сторінки у соцмережах українською мовою.
Також, згідно зі статтею 27 мовного закону, будь-який товар із програмним забезпеченням мусить мати українську версію. Це може бути пральна машина, кавоварка чи автомобіль, які мають бути адаптовані для продажу в Україні і містити українськомовний інтерфейс – як на дисплеї, та і на кнопкових панелях керування.
Кремінь повідомив, що за порушення мовного Закону Уповноважений може накладати штрафи на посадовців в органах державної і місцевої влади, а також керівників та працівників усіх установ, які порушують закон.
Крім того, в Україні діють санкції за порушення мовного закону в освітніх закладах. Уповноважений може накладати штраф, зокрема й на тих директорів шкіл, ректорів, науково-педагогічних і педагогічних працівників, які свідомо ігнорують мовне законодавство.