Основні причини провалу контрнаступу у 2023 році: звіт аналітиків RUSI
Авторитетний британський аналітичний центр із проблем безпеки RUSI опублікував звіт, в якому аналізує причини провалу українського наступу в 2023 році. Автори Джек Вотлінг, Олександр Данилюк і Нік Рейнолдс детально розбирають причини невдачі контрнаступу, щоб уникнути повторення подібних помилок у майбутньому. Texty.org.ua публікують основні висновки експертів.
Початковий задум автори називають обґрунтованим: 12 українських бронетанкових і механізованих бригад мали здійснити прорив на ділянці фронту завширшки 30 км, ізолювати Токмак протягом семи днів, а потім прорватися на південь до Мелітополя. За такого темпу Росія б не встигла підтягнути резерви, і українським військам, що наступали, потрібно було лише подолати опір шести російських полків в обороні.
Але реалізації цього задуму завадили помилки, допущені як союзниками України, так і самим українським командуванням, пишуть автори доповіді.
Помилки партнерів України
"Міжнародні партнери України пропустили два критичних моменти прийняття рішень перед наступом. По-перше, тоді як Росія почала переходити на воєнну економіку з травня 2022 року і розпочала мобілізацію військ з осені, партнери України не зробили значних кроків для подолання своїх промислових обмежень. Як наслідок, хоча багато країн надали Україні значну частку своїх національних запасів, цих засобів було недостатньо для виконання концепції операції.
Другим пропущеним моментом у прийнятті рішення було те, що міжнародні партнери України втратили чотири місяці на прийняття рішення, тому до початку наступу в Україну прибула лише частина обіцяного обладнання, а українські бригади не мали достатньо часу для тренувань на тому обладнанні, що прибуло", – йдеться у звіті.
Помилки українського командування
Аналітики зазначають, що українське командування вирішило кинути на прорив менш підготовлені частини, тоді як більш досвідчені повинні були тримати фронт. Крім того, воно розпорошило свої сили за кількома напрямками.
Але найсерйозніша помилка українського командування, на думку військових експертів, полягала в тому, що воно розраховувало, що російські війська, які обороняються, не витримають і втечуть, як це було під Харковом у 2022 році. Коли цього не сталося, ЗСУ безнадійно втратили темп.
"Не було проведено достатнього планування, щоб оцінити, як можна досягти критичних умов для такого падіння бойового духу (ЗС РФ – Ред.), тому це виявилося надто оптимістичним припущенням планування. В результаті початкові атаки ЗСУ зазнали невдачі і темп було втрачено, що дозволило Росії вести бій усіма 105 000 військами, які вона мала в цільовому секторі", – йдеться у звіті.
Крім того, додають у RUSI, російське командування явно точно знало, де буде напрямок головного удару. У цьому автори вбачають провал оперативної безпеки з боку як України, так і її союзників.
"У цій доповіді викладено багато тактичних уроків. Деякі з них, однак, викликають питання щодо необхідної адаптації до домінуючої доктрини. По-перше, необхідно мати ефективні сили і засоби контррозвідки, щоб зменшити тривале спостереження противника за планованими напрямками наступу. Нездатність прикрити вісі наступу від ворожих засобів розвідки створює ризик постійного впливу високоточного вогню, що призводить до неприйнятного рівня втрат техніки", – зазначається у звіті.
При цьому автори не зачіпають таких обговорюваних факторів, як щільність російських мінних полів і можливості ударних дронів, здатних з великою точністю вражати цінну бронетехніку.
Вотлінг, Данилюк і Рейнолдс вважають, що відновлення українських наступальних дій у найближчому майбутньому неможливе.
"З огляду на це, зараз Україна має змінити пріоритети і завдати якомога більшої шкоди ЗС РФ, щоб виграти необхідний час. Водночас Україна, ймовірно, продовжуватиме спроби обмежити російські доходи, завдаючи ударів по відповідній російській інфраструктурі. Час можна виграти, хоча й дорогою ціною. Питання для України та її міжнародних партнерів полягає в тому, що з ним робити", – підсумовується у звіті.
Читайте також: Замість прориву "війна поступових здобутків". Чому контрнаступ України вийшов не таким, як очікували — WP
