Чому академіки НАН підтримали скасування переведення годинників
У Національній академії наук України підтримали закон про скасування переведення годинників на "літній час", який викликав чимало критики у соціальних мережах.
Академік-секретар відділення загальної біології НАН України Володимир Радченко розповів, чому вважає цю ініціативу правильною та кориснішою для здоров'я українців.
«Хочу наголосити, що вважаю цей Закон таким, який відповідає інтересам України. Слід зазначити, що критики Закону поділяються на три категорії: тих, хто вважає за необхідне зберегти переведення часу в Україні на літній та зимовий час; тих, хто пропонує – в разі скасування переведення годинників – встановити на території України двочасові пояси; а також тих, хто наголошує на тому, що країна має залишитися на літньому часі, тобто фактично опинитись у так званому третьому часовому поясі, за яким живе вся європейська частина Росії. Навіть сам факт таких закликів явно суперечить національним інтересам України" – заявив академік НАН.
Він наголосив, що майже вся територія України повністю розташована у так званому другому часовому поясі нашої планети, за винятком частини Закарпатської області, розташованої в першому поясі, й окремих східних районів Донецької та Луганської областей, які належать до третього часового поясу.
"Тому не виникає жодних сумнівів щодо того, що наша країна має належати до другого часового поясу. З огляду на це, пропозиції розділити територію України на два часові пояси або залишитися на літньому часі (що фактично означає перехід до третього часового поясу), які лунають у медіа, позбавлені вагомих обґрунтувань", – зазначив Радченко.
У НАН наголосили, що законодавство дозволяє встановлювати час початку робочого дня не лише локально (об’єктово), а й регіонально, зокрема з урахуванням часових і сезонних відмінностей початку та тривалості світлового дня
"При цьому немає потреби в загальнодержавному переведенні годинників, коли одразу утворюється тимчасовий хаос у розкладах руху громадського транспорту, що замість економічних переваг може призводити до збитків", – вважає Володимир Радченко.
Крім того, додав академік НАН, науковими дослідженнями не вдалося довести бодай якихось значних позитивних економічних переваг від переходу на літній та зимовий час, але вже показано існування негативних наслідків для здоров’я людини, особливо дітей, та для сільського господарства, транспорту й низки інших галузей унаслідок такого масштабного експерименту над людьми.
Серед основних негативних наслідків сезонного переведення часу зі збереженням звичайного початку робочого у НАН відзначили:
- різке порушення біологічних ритмів людини, наслідком чого стають депресивні стани, головний біль, уповільнення обміну речовин, яке призводить до збільшення ваги тощо.
- у перші дні після переведення годинників різко зростає кількість нещасних випадків і дорожньо-транспортних пригод.
- час початку роботи у сільському господарстві, особливо у тваринництві, орієнтується на біологічний годинник та його ритми у свійських тварин і добові обмеження у часі під час виконання різних видів робіт на полях сільськогосподарських культур, які не можуть орієнтуватися на урядові рішення.
У НАН наголосили, що від розладу соціального та сонячного ритмів особливо страждають діти.
За даними фахівців профілактичного напряму медицини дитинства, діти можуть нормально рости й розвиватися, лише дотримуючись раціонального режиму дня. В основі режиму дня лежить фізіологічне уявлення про ритми: коли різноманітні види діяльності чергуються впродовж доби завжди в один і той же час і в однаковій послідовності, це сприяє виробленню динамічного стереотипу. Дотримання режиму дня, коли всі його елементи (види діяльності) починаються й закінчуються завжди в один і той же час, сприяє виникненню у дітей доволі стійких умовних рефлексів на час.
Перехід на «літній» час позбавляє дітей вранішніх фаз «швидкого» сну, призводить до хронічного недосипання. Зміна співвідношення тривалості «сон – пильнування» несприятливо впливає на вищу нервову діяльність. Дефіцит сну спричинює різке коливання вегетативної реактивності, значно знижує фізичну та розумову працездатність.
Володимир Радченко також спростував твердження, що скасування сезонного переведення часу суперечить загальноєвропейським нормам.
Насправді Європарламент ухвалив попереднє рішення про скасування сезонного переведення годинників після публічних консультацій, які тривали з 4 липня до 16 серпня 2018 року.
У НАН нагадали, що тоді від усіх 28 держав-членів надійшло 4,6 мільйона відповідей, і 84% респондентів підтримали скасування переведення годинників. Опісля Європарламент проголосував за скасування літнього часу з 2021 року, але цей процес загальмувався через пандемію COVID-19.
"Після пандемії перед світовою спільнотою зараз постав новий виклик, який відсунув на задній план реалізацію багатьох завдань, – повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, наслідки якої відчутно вдарили й по всіх європейських країнах, які пішли на значні економічні втрати заради одностайної підтримки України в її боротьбі з агресором.
Отже, закликаю припинити реально нічим не обґрунтовану критику Закону України "Про обчислення часу в Україні", – сказав Радченко.
Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада України ухвалила закон "Про обчислення часу в Україні", який скасовує переведення годинників на літній час. Останньої неділі жовтня українці ще переведуть годинники на зимовий час, але вже з 2025 року на літній час наша країна не переходитиме. Однак закон викликав дискусії у суспільстві та заклики до президента накласти на нього вето.