В українських школах запровадять єдиний загальноосвітній курс історії: основні зміни від МОН
Міністерство освіти та науки затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в школі, які передбачають запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії.
Про це йдеться в наказі МОН №1072, повідомляє Історична правда.
У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням Росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в українському суспільстві та геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.
Документ містить концепцію шкільної історичної освіти й визначає мету, завдання й зміст історичної освіти та організацію і структуру курсу історії в школі.
Виходячи з оновлених підходів до предмета, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, бо історія України є невіддільним складником європейської та загалом світової історії. Тому замість "Історії України" та "Всесвітньої історії" пропонується запровадити курс "Історія" (інші можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України та світу").
Відповідно до концептуальних засад, вивчення історії має відбуватися за концентричним принципом у межах шести циклів: ознайомлювального і фрагментарного у початковій ланці, пропедевтичного сюжетного та проблемно-тематичного – в базовій школі та профільно-адаптаційного та профільного – у старшій школі.
На думку МОН, переваги єдиного загальноосвітнього курсу історії для учнівства такі:
- будуть розширені можливості: розпізнавати себе в спільноті (від громади до світу);
- виплекати свою національно-культурну ідентичність (зокрема, через зіставлення і порівняння);
- пізнати й зрозуміти себе, своє оточення, рідний край і світ;
- усвідомити розмаїття та єдність, взаємозалежність світу, сформувати почуття співпричетності та відповідальності;
- повніше уявити реальні ситуації та побачити інформаційне поле, з яким доведеться зіткнутися в житті;
- усвідомити зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім;
- побачити історичне знання як цілком практичну потребу;
- сформувати понятійний апарат, необхідний для систематичного вивчення та розуміння історії.
Ще однією важливою складовою оновлення вивчення історії в школах є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.
Пропонується запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти: історичну географію, локальну / регіональну історію, інтелектуальну історію, історію культури, історію етнічних та/або релігійних громад, історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, імперіям під час війн тощо.
Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов'язані з історією наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження довкілля тощо.