Чому на світових ринках панує страх: пояснення The Economist
"Американські та японські індекси зазнали удару. Так само банки та золото", — пише The Economist, пояснюючи основні причини хвилювань на світових ринках. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти матеріалу.
Американський індекс Nasdaq 100, в якому домінують технологічні гіганти, впав більш ніж на 10% з піка в середині липня. Японський базовий індекс Topix досяг двозначних втрат, впавши на 6% лише 2 серпня — це найгірший день з 2016 року. Ціни на акції в інших країнах не зазнали такого сильного падіння, але ринки охопила паніка. Індекс волатильності (змін) фондового ринку VIX, який називають "вимірювачем страху Волл-стріт", злетів до найвищого рівня з часів регіональної банківської кризи в США минулого року.
Якщо зазирнути в окремі сектори та фірми, то настрої ще більш драматичні. Філадельфійський індекс напівпровідників, який відстежує компанії в глобальному ланцюжку постачання мікросхем, впав більш ніж на п'яту частину за кілька тижнів. Arm, одна з таких компаній, втратила 40% своєї ринкової вартості. Ціна акцій Nvidia, фаворита попередньої хвилі зростання, різко впала. 2 серпня вартість Intel, ще одного виробника мікросхем, впала більш ніж на чверть. І справа не лише в напівпровідниковій промисловості. Індекс американських банківських акцій KBW впав на 8% за лічені дні. Ціни на акції японських банків також різко впали.
"Навіть ціна на золото впала 2 серпня, причому падіння від піка до мінімуму склало понад 2%. Золото зазвичай є геджем проти саме такого хаосу, який зараз панує в повітрі. Те, що ціна на нього впала, свідчить про те, що інвестори, можливо, продавали не тому, що хотіли цього, а тому, що їм потрібно було швидко отримати готівку, щоб задовольнити маржинальну вимогу в інших місцях. Якщо це так, то існує ризик, що за цим можуть послідувати інші ажіотажні розпродажі", — пише видання.
Три фактори, що вплинули на інвесторів
По-перше, усвідомлення того, що на штучний інтелект (ШІ), а особливо на індустрію виробництва мікросхем, яка його підтримує, покладаються нереально великі надії. Найбільші коливання цін на американські акції відбулися протягом десятиденного періоду, коли п’ять технологічних гігантів — Alphabet, Amazon, Apple, Meta та Microsoft — оприлюднили результати, які приголомшили їхніх акціонерів. Навіть Alphabet і Microsoft, доходи яких перевершили очікування аналітиків, спостерігали падіння цін на акції наступного дня після звіту. Загальна критика свідчить про те, що колишня ейфорія інвесторів щодо всього, що стосується штучного інтелекту, випаровується.
Це має негайний додатковий ефект для виробників чіпів, які, якщо скоротять інвестиції в штучний інтелект, можуть не мати безмежного попиту на свою продукцію.
"Оскільки технологічні компанії спіткнулися, то й американська економіка теж — це вже друга подія, яка викликала в інвесторів напад паніки. Донедавна "погані новини — це хороші новини" були мантрою ринку. Будь-який натяк на сповільнення зростання чи послаблення ринку праці був сприятливим для цін на активи, оскільки це означало, що інфляція, швидше за все, залишатиметься низькою і дозволить Федеральному резерву швидше знижувати відсоткові ставки.
Але коли 2 серпня вийшов звіт про зайнятість в Америці, настрій змінився: погані новини стали поганими новинами. У звіті зазначено, що в липні рівень безробіття зріс до трирічного максимуму в 4,3%, тоді як в економіці було створено лише 114 000 робочих місць проти попереднього консенсус-прогнозу в 175 000. Іншими словами, ризик рецесії, якої, на думку багатьох, вдалося уникнути, лише зріс", — йдеться у матеріалі.
Третьою силою, що розгойдує ринки, є японська єна, підсумовує The Economist. Протягом останніх тижнів вона зміцнилася щодо торговельно-зваженого кошика валют майже найшвидшими темпами за останні два десятиліття. Зростання єни автоматично знижує ціни на японські акції, оскільки багато з найбільших компаній країни, таких як Hitachi, Sony і Toyota, отримують свої прибутки за кордоном в іноземній валюті.
