Розкриття банківської таємниці. Що змінить законопроєкт 11043 й хто отримає повний доступ до фінансових даних громадян
Верховна Рада готує до другого читання законопроєкт 11043, який направлений на удосконалення функцій Національного банку з державного регулювання ринків фінансових послуг. Серед іншого в документі є положення, які стосуються банківської таємниці та порядку її розкриття.
У Головному юридичному управлінні Верховної Ради провели експертизу законопроєкту та надали свої висновки щодо змін до статті 31 Закону "Про платіжні послуги".
Про це повідомляє Цензор.
В управлінні переконані, що йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації. Водночас законодавець не обмежив підстави для направлення Національною поліцією запиту в банк.
"Також незрозуміло, у який спосіб надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення", – наголошується у висновках Головного юридичного управління.
Окрім того, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції України (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції, оскільки воно суперечить таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля, що може призвести до порушення конституційного права кожного на приватне життя, суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідає міжнародним актам, а також не враховує практику Європейського суду з прав людини.
Водночас текст поданого проєкту не містить правових норм, які б пов’язували обмеження охоронюваних Конституцією прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
"Відтак, запровадження поширення "інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб", що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України", – підкреслюють експерти.
Свої думки щодо законопроєкту висловив і адвокат Юрій Демченко:
"Поліція за електронним запитом – не ухвалою суду, просто електронним запитом – може отримати всю інформацію про банківські операції особи. Навіть до того моменту, де вона була зроблена, тобто геолокаційні дані, пристрій, з якого операції проводилися тощо. Фактично це переслідування особи".
На переконання адвоката, законопроєкт 11043 є втручанням у приватне життя, адже за допомогою інформації про платіжні операції можна дізнатися, в якій країні чи місті людина перебуває. Окрім того, документ порушує норми Конституції та конвенції про захист прав і свобод. Демченко припускає, що в разі ухвалення цього законопроєкту багато українців закриють свої картки та попрощаються з банківською системою України.
"Це жах, адже поліція буде знати, де ви перебуваєте, в якій країні. Розрахувалися в Польщі на АЗС або поїхали до Німеччини, купили щось у супермаркеті, і все це поліція буде бачити. Це порушення Конституції та права на конфіденційність інформації. Така інформація має надаватися лише за рішенням суду", – резюмує адвокат.
Цензор нагадує, що у листопаді 2023 року народні депутати вже вносили правки до закону "Про банки і банківську діяльність". Нацбанк своєю чергою оновив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Зміни набрали чинності 20 березня 2024-го.
"Відповідно до норм попередньої редакції Закону України "Про банки і банківську діяльність" правоохоронці могли запитати в банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них і проведених операцій. Цей перелік доповнили можливістю отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку.
Відповідна інформація може надаватися виключно на запит органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", – пояснив регулятор.
В НБУ уточнили, що інформація про номер платіжної картки допоможе правоохоронцям розслідувати справи про платіжне шахрайство, зокрема виманювання коштів методами соціальної інженерії, фішингу тощо.
"Адже платіжні операції можуть здійснюватися фактично і без використання номера рахунку, лише за номером платіжної картки", – підкреслили в Нацбанку.
Які зміни пропонують?
Відповідно до законопроєкту 11043, статтю 62 Закону "Про банки і банківську діяльність" хочуть доповнити пунктом, згідно з яким інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками "органам Національної поліції України – у випадках та в обсязі, визначених у статті 31 Закону України "Про платіжні послуги".
Водночас статтю 31 Закону "Про платіжні послуги" доповнять новою частиною 7. Відповідно до неї, у разі отримання надавачем платіжних послуг від органу Національної поліції України, завданням якого є реалізація державної політики в сфері протидії кіберзлочинності, письмового (електронного) запиту щодо здійсненої платіжної операції користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 (див. таблицю нижче) Кримінального кодексу України, такий надавач зобов’язаний протягом найкоротшого строку (але не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію про:
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
