Росія перебуває в економічній скруті, а її залежність від Китаю стає проблемою — The Economist

Економіка Росії збиває з пантелику аналітиків відтоді, як країна вторглася в Україну в лютому 2022 року. Попри один з найжорсткіших санкційних режимів у сучасній історії, вона зазнала найшвидшого зростання за більш ніж десятиліття. Торік економіка Росії зросла на 3,6% і, як очікується, збереже такі ж темпи і цього року. Однак рішення центрального банку про підвищення процентних ставок є не стільки демонстрацією сили, скільки попередженням про майбутні проблеми.

Державні видатки стає дедалі важче підтримувати на належному рівні. Бюджет Росії, оприлюднений у вересні, включає план збільшення витрат на оборону на чверть наступного року. Очікується, що сукупні річні витрати на оборону і безпеку — окрема стаття бюджету, яка покриває розвідувальні служби — зростуть до 17 трлн рублів ($170 млрд), що становить понад 40% усіх державних видатків або 8% ВВП Росії. Лише витрати на оборону становитимуть 6% російського національного доходу, що є найвищим показником з часів холодної війни.

У Росії дохідність десятирічного державного боргу зросла з близько 6% до повномасштабної війни до 16%

Це багато, але не є чимось незвичайним для країни, що перебуває у стані війни. Наприклад, під час війни у В'єтнамі оборонні витрати США становили 8-10% ВВП. Під час Другої світової війни великі держави спрямовували на військові цілі 40-60% свого загального економічного виробництва. Ключова відмінність полягає в монетарній політиці. Британські політики на початку 1940-х років намагалися і здебільшого досягли успіху в боротьбі з тим, що вони називали «війною за 3%», утримуючи відсоткові ставки на цьому рівні. Американська Федеральна резервна система утримувала ставки на рівні 2,5% під час того ж конфлікту. Нижча вартість запозичень допомагала утримувати великі дефіцити на прийнятному рівні. На противагу цьому, в Росії дохідність десятирічного державного боргу зросла з близько 6% до повномасштабної війни до 16%.

Рівень безробіття в Росії становить лише 2,4%. Але запасні потужності вичерпані, і економіка демонструє всі класичні ознаки перегріву. Річна інфляція перевищує 8%. Хоча підвищення відсоткових ставок є хрестоматійною відповіддю, воно підвищує вартість запозичень. У 1940-х роках США і Велика Британія стримували інфляцію за допомогою комбінації різкого збільшення особистого оподаткування, спрямованого більше на стримування витрат домогосподарств, ніж на збільшення доходів, і нормування. У сьогоднішній Росії такі заходи були б глибоко непопулярними та важко узгоджувалися б з пропагандою Путіна.

Читайте також: Росія матиме проблеми у 2025 році. Але чи хоче Захід, щоб Україна перемогла? — Філліпс О’Браєн

Є ще одна причина, чому країна була змушена посилити монетарну політику. Протягом більшої частини Другої світової війни ні Британії, ні Америці не доводилося особливо турбуватися про зовнішню вартість своєї валюти. Долар вигравав від того, що його вважали надійним, а американська програма «Ленд-лізу» надавала Британії як військову техніку, так і ресурси, такі як нафта і продовольство, причому практично безплатно. Якби у Британії не було союзника з глибокими кишенями та промисловими потужностями США, готового і здатного забезпечити дві третини її імпорту, то падіння вартості фунта стало б воєнною проблемою.

Російські чиновники мають уважно стежити за вартістю своєї валюти щодо юаня

Складність для Путіна полягає в тому, що у нього немає такого союзника. Китай став найважливішим торгівельним партнером Росії, забезпечуючи третину всього імпорту і понад 90% мікроелектроніки, яка використовується в безпілотниках, ракетах і танках. Проте така підтримка не надається безплатно. Тому російські чиновники повинні уважно стежити за вартістю своєї валюти щодо юаня; цього року вона впала на 10%, майже до найнижчого рівня з початку війни. Росія, на відміну від союзників у Другій світовій війні, стикається із зовнішньою вразливістю. Саме це, а не інфляція, зрештою підштовхнуло процентні ставки до рекордно високого рівня.

Цього року кількість корпоративних банкрутств у РФ зросла на 20%

Донедавна російський уряд пом'якшував економіку від підвищення вартості запозичень. Різноманітні схеми полегшували домогосподарствам призупинення боргових виплат, а фірмам — запозичення за нижчими субсидованими ставками, а уряд втручався, щоб компенсувати банкам втрачений дохід. Однак є ознаки того, що такі програми стають недоступними. Програма субсидування іпотеки, яка дозволяла брати кредити під 8%, тоді як офіційні ставки були набагато вищими, закінчилася 1 липня. Наступного місяця обсяги іпотечного кредитування скоротилися вдвічі. Цього року кількість корпоративних банкрутств зросла на 20%. Російський союз промисловців і підприємців, торгівельна організація, вважає, що інвестиційні плани на наступний рік призупиняються через високу вартість запозичень.

Читайте також: Росія не має ресурсів для перемоги. Її військова економіка сягає межі, — Foreign Policy

Вищі відсоткові ставки скоротять витрати як фірм, так і споживачів. МВФ очікує, що зростання російської економіки різко сповільниться до 1,3% наступного року. Навіть ВЭБ, державний банк розвитку, знизив свою оцінку зростання до 2%. Поєднання нижчих інвестицій та втраченої на фронті робочої сили негативно позначається на економіці. Необхідність підтримувати вартість рубля для оплати критично важливого імпорту є вразливим місцем Путіна, і це може незабаром позначитися на його здатності воювати. Можливо, він сподівається, що Дональд Трамп дотримається своєї обіцянки покласти край війні. Вести війну з 3% — це одне, а війну з 21% — зовсім інше.

економіка рф росія-китай фінансування війни