Операція "Кринки". Журналісти розкрили невідомі деталі висадки морпіхів на лівому березі Дніпра
Журналісти "Української правди" поспілкувалися з 20 людьми, які були залучені до секретної операції з висадкою Сил оборони на лівому березі Дніпра, і опублікували великий матеріал про те, як відбувалася ця ризикована операція і чому вона не стала успішною.
Журналісти нагадують, що операція з висадки Сил оборони на лівому березі Дніпра на Херсонщині, захоплення й утримання частини тамтешнього суходолу почалася в жовтні 2023-го. А тривала до липня 2024-го – тобто майже 9 місяців (майже стільки, наприклад, трималася оборона Бахмута). З них лише перші два-три ініціатива належала українській армії.
Основними силами цієї операції з українського боку була морська піхота – досвідчені 35 і 36 бригади (разом зі 137-м і 501-м окремими батальйонами відповідно) та новосформовані 37 і 38 бригади морпіхів. А також 124 та 126 бригади ТРО (остання нині входить у Корпус морської піхоти), та 73-й центр Сил спеціальних операцій. Частина підрозділів проходила підготовку до операції у Великій Британії.
"Найімовірніше, за всі дев'ять місяців операції село Кринки так і не перейшло під повний контроль морпіхів. Їм вдалося відбити й утримувати приблизно половину населеного пункту.
Керував операцією командувач Корпусу морської піхоти, генерал-лейтенант Юрій Содоль.
Приблизно половина героїв цього тексту, а також командири двох підрозділів, які були задіяні в тих подіях, у розмові з УП наголошували: виконати поставлені в межах цієї операції завдання було нереально. Один із героїв тексту брав участь у допитах в рамках кримінального провадження, яке відкрили проти його комбата за невиконання наказу", – йдеться у матеріалі.
Там також зазначається, що операція з висадки на лівому березі Херсонщини не обійшлася без участі Великої Британії, хоча ключова політична ініціатива все ж зберігалася за Україною.
Найбільш вмотивовані та віддані морській піхоті бійці, особливо ті, що їздили на навчання у Велику Британію, настільки вірили в цю операцію, що в розмові з УП називали її потенційним геймченджером усієї війни. Мовляв, до неї так і напрошувалася аналогія з висадкою союзників у Нормандії, яка в 1944 році дозволила їм відкрити другий фронт у західній Європі.
"Очевидно, що операція, яка отримала назву "висадка в Кринках", не мала на меті захопити винятково Кринки – крихітне й водночас довжелезне село, в якому до великої війни мешкала тисяча людей.
Як розповіли УП два добре поінформовані співрозмовники – в командуванні 36-ї бригади та оборонному комітеті Верховної Ради, – задачею максимум цієї операції був вихід на Крим, ген до перекопського перешийка.
Для цього морпіхам треба було подолати величезну, за воєнними мірками, відстань – 80 кілометрів углиб території, яка на той момент вже півтора року перебувала під окупантами", – зазначається в статті.
На жаль, операція з висадки на лівому березі не дозволила українській армії просунутися до кримського перешийка чи навіть до траси М-14, тобто за 5–7 кілометрів углиб узбережжя.
Чому так сталося, докладно читайте за посиланням.
