Людина, яка дійсно протистоїть Трампу. Зеленський знову стає символом глобального спротиву, — The Atlantic
Сама присутність Зеленського дорікає всім, хто здався Трампу. Готовність лідера України протистояти президенту США, зберігаючи вірність американським цінностям всупереч американським залякуванням, нагадує збочений обмін місцями. Про це пише письменник і автор The Atlantic Франклін Фоер. Texty.org.ua наводять стислий переклад колонки.
У перші дні війни Зеленський почав позиціонувати себе як захисник лібералізму, який воює від імені світової демократії. Чи справді він це мав на увазі, було незрозуміло. До війни його успіхи в боротьбі з корупцією були в кращому разі неоднозначними. З його політичною недосвідченістю та його дивним небажанням підготувати свою країну до навислої російської загрози, колишній комічний актор навряд чи мав задатки для міцного оплоту проти автократії.
Але він став таким перед обличчям невпинної агресії. Однак, зберігши незалежність своєї країни, він тепер стикається не з одним, а з двома наймогутнішими неліберальними лідерами світу, які змовилися в тандемі. З причин, як дріб'язкових, так і матеріальних, Трамп, схоже, має намір втілити мету російського президента Владіміра Путіна — знищити український суверенітет.
Ресурсна угода, якої домагається Трамп, дорівнює репараціям у стилі Першої світової війни, але вилученим у жертви агресії
Американський президент наполягає на вигідному для Росії розв'язанні війни, навіть не даючи Зеленському місця за столом переговорів. А ресурсна угода, якої він домагається, дорівнює репараціям у стилі Першої світової війни, але вилученим у жертви агресії. Вона змусить українців віддати рідкісні ресурси без жодних гарантій їхньої безпеки в обмін на це. Здирництво, яке пропонує Трамп, позбавить Україну будь-якої можливості економічно відновитися, а її народ прирече на рабство.
У цей новий кризовий момент Зеленський повертається до ролі, яку він відігравав у перші дні війни. Зіткнувшись з тупою силою, він мужньо чинить опір. Ставши обличчям до обличчя з кривдником, він звинуватив Трампа в тому, що той потопає в дезінформації. Попри весь тиск, який чинили на нього Сполучені Штати, щоб він приєднався до угоди про копалини, він відмовився. Вчора він сказав: «Я не підпишу те, за що доведеться розплачуватися десятьом поколінням українців». Знаючи, що Трамп ніколи не відкине свою особисту ворожість до нього, він запропонував піти у відставку в обмін на західні гарантії безпеки.
Зеленський чинить опір вимогам адміністрації Трампа, попри те, що не має жодних важелів впливу у відносинах зі США
Він чинить опір вимогам адміністрації, попри те, що не має жодних важелів впливу у відносинах зі США, окрім морального тиску та обмеженої здатності стати на заваді Трампу. Українська армія повністю залежить від американської зброї, а її європейські союзники майже нічого не можуть зробити на цьому пізньому етапі, щоб заповнити цю порожнечу. Зрештою, з огляду на крихке існування України, Зеленський може не мати іншого вибору, окрім як прийняти все, що нав'язує Трамп, але принаймні він показав, що існує інший курс, окрім негайної капітуляції.
Колись Сполучені Штати вливали в Україну дипломатичні ресурси та військову допомогу, щоб вона не скотилася до автократії російського зразка. Тепер це Сполучені Штати рухаються в тому ж напрямку. В особі Ілона Маска олігарх захопив владу в американському уряді, за допомогою якої він може непомітно просувати власні інтереси.
Президент США намагається залякати (і судитися) зі ЗМІ, щоб змусити їх підкорятися порядку денному адміністрації. Норми адміністративної держави руйнуються, щоб Трамп міг винагороджувати друзів і карати ворогів. І в самому буквальному сенсі Сполучені Штати співпрацюють з російським самодержавством, щоб зовнішня політика двох режимів була більш тісно пов'язана.
Зеленський продовжує опиратися з винахідливістю, яка нагадує партизанську тактику України одразу після повномасштабного вторгнення РФ
Американські інституції значною мірою похитнулися під натиском Трампа, а європейські союзники безцільно панікують. Але сама присутність Зеленського докоряє Заходу за його марну опозицію; його рішучість ганьбить республіканців, які колись захоплювалися ним як Вінстоном Черчиллем останніх днів, за їхню власну покірну капітуляцію.
Дивіться також: Макрон показав, як можна говорити з Трампом, і виправив його. Трамп відповів, що йому пофіг (ВІДЕО)
Хоча він, можливо, може втратити від адміністрації Трампа більше, ніж будь-хто на планеті, він продовжує чинити опір з винахідливістю, яка нагадує партизанську тактику України одразу після повномасштабного російського вторгнення. Коли буде написана історія епохи, Зеленський буде розглядатися як глобальний лідер антиавторитарного опору, який відмовився прийняти умови, які сильні світу цього намагалися нав'язати його нації. Своїм героїчним прикладом він роз'яснив умови боротьби. Він нагадує зневіреним лібералам: «Ми ще тут».
