Вчені виявили найстаріший ударний кратер у світі. Він змінює давню історію Землі (ФОТО)
Дослідники Університету Кертіна виявили найстаріший у світі кратер від удару метеорита, який може суттєво змінити наше розуміння походження життя і того, як формувалася наша планета.
Про це пише Science Daily.
Вчені досліджували шари гірських порід в регіоні Пілбара в Західній Австралії. Вони знайшли свідчення масштабного метеоритного удару, що стався 3,5 мільярда років тому.
Співкерівник дослідження професор Тім Джонсон з Університету Кертіна сказав, що це відкриття суттєво змінило попередні припущення про давню історію нашої планети.
«До нашого відкриття найстаріший ударний кратер мав вік 2,2 мільярда років, тож це, безумовно, найстаріший з відомих кратерів, знайдених на Землі», — сказав професор Джонсон.
Дослідники виявили кратер завдяки «уламковим конусам» — характерним гірським породам, які утворюються лише під сильним тиском метеоритного удару.
За оцінками вчених, метеорит врізався в земну поверхню зі швидкістю понад 36 тисяч км/год, утворивши кратер діаметром понад 100 км.
«Ми знаємо, що великі зіткнення були поширені в ранній Сонячній системі, дивлячись на Місяць, — сказав професор Джонсон. — Утім, до цього часу відсутність відкриттів будь-яких справді древніх кратерів означала, що геологи здебільшого ігнорували їх».
«Наше відкриття – ключовий фрагмент пазла, що допомагає краще зрозуміти історію ударів метеоритів по Землі і припускає, що може існувати багато інших стародавніх кратерів, які можуть бути виявлені з часом», — додав вчений.
Співавтор дослідження, професор Кріс Кіркленд наголосив, що це відкриття проливає нове світло на те, як метеорити формували раннє середовище Землі.
«Якщо знайти більше подібних кратерів, ми зможемо краще пояснити, як могло зародитися життя. Адже ударні кратери створювали середовище, сприятливе для мікроорганізмів, наприклад, гарячі джерела», — сказав професор Кіркленд.
Окрім потенційного зв’язку із зародженням життя, удар міг мати значний вплив на формування земної кори. За словами вчених, величезна кількість енергії від цього зіткнення могла підштовхнути одну частину земної кори під іншу, або змушуючи магму підійматися з глибин мантії Землі до поверхні. Це могло сприяти формуванню кратонів – стабільних блоків земної кори, що стали основою сучасних континентів.
