Чому українські дрони на оптоволокні гірше долітають до цілей, аніж російські аналоги
Українські оптоволоконні дрони мають у декілька разів гіршу статистику дольоту до цілей, аніж російські аналоги.
Про це розповів засновник та керівник компанії-виробника FPV-дронів Vyriy Industry Олексій Бабенко в інтерв'ю виданню "Мілітарний".
За його словами, статистика долетів українських дронів на оптоволокні на дистанцію до 15 км становить близько 10–30 % залежно від підрозділу та виробника дронів. При використанні котушок на 10 км статистика дещо краща — до 50 %.
При цьому у російських підрозділах, судячи з перехоплень українськими військовими радіопереговорів, цей показник сягає 80 % при польотах на дистанцію до 20 км. Однак 20 % невдалих застосувань, швидше за все, припадають не на технічні проблеми, а на помилки пілотів.
Експерт пояснює, що різниця полягає у різному підході до створення передавачів сигналу для оптоволокна.
В українських дронах для передачі сигналу використовується випромінювання з довжиною хвилі 1550 нанометрів для відео і 1310 нанометрів для керування. Але у 1310 нанометрів в оптоволокні має затухання на кожен кілометр у три рази більше ніж 1550. Тому дрон втрачає сигнал керування.
Водночас російські дрони використовують діапазон 1490–1550 нанометрів, на якому затухання у два з половиною рази менше. Окрім того, передавач сигналу в них має у два рази більшу потужність. До того ж росіяни використовують не аналогові камери, як на українських дронах, а цифрові IP-камери.
Однак, за словами Бабенка, таке рішення дорожче, ніж те, що використовується в українських дронах, тому не популярне серед виробників, які прагнуть максимізувати маржу.
«Але коли в нас апелюють до дорожнечі, люди, які продають котушки з націнкою X3, якщо в них засіб подорожчає на 2000 гривень, ну, що вони зроблять? Не змінять ціну, тому що вона і так X3 від собівартості. У нас дорожнеча оптоволокна не в тому, що там якісь нанотехнології, а в тому, що люди, які це продають, не завжди… Ну, комерціалізують здебільшого те, що вони роблять», — заявив він.
Ще одним фактором ефективності використання є товщина оптоволокна. Чим товстіше оптоволокно, тим складніше його обламати та перегнути під час польоту. Тому товщину можна збільшувати, але тоді збільшується вага, вартість і розмір дрона. Українські виробники зазвичай використовують тонке волокно діаметром 0,25 мм, у той час, як росіяни налагодили використання як тонкого, так і товстого волокна.
Нагадаємо, за даними Міноборони, в Україні кодифікували та допустили до експлуатації вже близько 40 дронів на оптоволокні. Півтора десятка з них – упродовж квітня.
