Науковці звертаються до Патона з вимогою припинити нищення Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
«Досі одним із провідних наукових осередків українського музейництва вважався Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Тут працювали доктори й кандидати наук, фахівці з історії Церкви й сакральної культури. Щороку в Заповіднику провадилися наукові конференції («Несторівські читання», «Могилянські читання», «Православ’я – наука – освіта» тощо), на які з’їжджалися провідні вчені з різних країн. Виходили наукові монографії й збірники», - вважають науковці.
За словами автора листа «Ситуація різко змінилася після призначення 8 квітня 2010 року на посаду генерального директора Заповідника Марини Громової .
Аналогічно до подій початку 1930-х років погромницька активність нового керівництва спрямована на знищення наукової складової заповідника, виселення музеїв із приміщень Заповідника.
Громова звільнила 5 докторів наук і 5 кандидатів наук. У різний час ученим, що недавно пройшли атестаційну комісію, «запропонувала» піти самим або їх брутально переведено на низькі посади (напр., упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова – на посаду двірника).
Під різними приводами із штату Заповідника звільняються висококваліфіковані музейники (попереджено про скорочення чудового знавця іконопису Ольгу Олександрівну Коваленко), реставратори, натомість на звільнені посади призначаються особи без належної кваліфікації.
Зупинено підготовку до друку планових робіт, зокрема збірника документів про втрати культурної спадщини України в мирні роки ХХ ст., про що було підписано угоду між заповідником та Інститутом історії України НАН України.
Підписатися з вимогою припинити вандалізм можна тут
Як ви вважаєте, до чієї колекції потраплять експонати знищеного і виселеного музею?