Парламент Грузії прийняв Акт економічної свободи

Беспрецендентний лібертаріанський експеримент країни продовжується. 5 липня парламент Грузії зафіксував найважливіші елементи економічної політики, що базується на принципах невеликої, відповідальної та прозорої держави.

Невеликої у сенсі втручання в життя громадян, а не за територією, звичайно.

Згідно Акту, встановлення нових меж загальнодержавних податків або введення нових видів податків (за виключенням акцизів) можливо лише у тому випадку, якщо за це висловиться більшість громадян на загальнонаціональному референдумі.

 

 

Також, Акт встановлює наступні обмеження найважливіших макроекономічних показників:

* відношення бюджетного дефіциту до ВВП – не більше 3%
(для порівняння, в Україні в 2010 цей показник був ~ 3.8%);

* відношення видатків розширеного бюджету до ВВП – не більше 30%;
(в Україні ~ 32%);

* відношення державного боргу до ВВП – не більше 60%.
(в Україні ~ 35%)

Варто зауважити, що чисельні показники - це звичайно важливо, однак набагато важливіше - сам факт обмеження дій уряду у зміні ключових параметрів, утримання держави у "невеликих розмірах".

Основні автори проекту Акта – Каха Бендукідзе и Ладо Гургенідзе.
Проект Акту був внесений у парламент Грузії у вересні 2009-го президентом Михайлом Саакашвілі.

Каха Бендукідзе (Фото: Георгій Розов)

Головне призначення Акту: визначити макроекономічні параметри, якими надалі буде керуватися уряд. Вони гарантують, що держава не збанкрутує і не візьме на себе такий борг, що не зможе його виплатити. Акт обмежує дискреційні права виконавчої влади (можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст якихось рішень ) та гарантує, що уряд країни і надалі буде невеликим і обмеженим, у той час як податки низькі, і з пласкими шкалами.

Як пише у своєму блозі економіст Андрій Іларіонов, "Грузія стала першою в історії людства країною, що конституційно обмежила фіскальні розміри держави у 30% ВВП".

Там само, у коментарях, разом з поздоровленнями/критикою Грузії є обґрунтування більш радикального підходу

приклад економіка грузія реформи

Знак гривні
Знак гривні