Рада скасувала експортне мито на зернові. Чи врятує це аграріїв?
Верховна Рада України ухвалила закон про скасування мит на експорт пшениці та кукурудзи, але зберегла мито на експорт ячменю розміром 14%, але не менше ніж 23 євро за тонну.
Доповідаючи про рішення парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики щодо цього проекту, його голова, регіонал Віталій Хомутиннік зазначив, що комітет доопрацював його. Зокрема, комітет запропонував встановити нульові експортні ставки на пшеницю і кукурудзу, а ставки на експорт ячменю залишити на рівні 14%.
За останніми оцінками, оприлюдненими віце-прем'єром Клюєвим, в Україні буде зібрано 52-53 млн т. Це другий за обсягами урожай зернових за всі 20 років незалежності. Такий урожай дає змогу реалізувати на експорт понад 23 мільйони тон зерна.
Однак митна політика уряду, який свідомо гальмував експорт, побоюючись, що це призведе до росту цін на продовольство в країні (дуже небажане, враховуючи наближення виборів та загальне невдоволення економічною та соціальною політикою уряду Азарова), мала своїм наслідком різке скорочення експорту. За даними Клубу аграрного бізнесу, за липень та частину серпня Україна експортувала всього 800 тисяч тонн зерна. Це в два з половиною рази менше, ніж у минулі врожайні роки.
Звільнену ринкову територію без жодних проблем окупувала Росія, де цього року врожай становить 95 тон. За той же період Росія продала закордон вже майже 4 мільйони тонн збіжжя. І прямо заявила про плани експортувати 20 млн тон і зайняти в такий спосіб одне з чільних місць на зерновому ринку. Традиційно в України та Росії спільні покупці - це, зокрема, Близький Схід та Північна Африка.
Оскільки відвантаження збіжжя на експорт (і, звісно ж, укладання відповідних контрактів) не є справою кількох днів чи тижнів, тримісячне відставання України неминуче позначиться і на загальному обсягу експорту, і на зароблених на цьому коштах. І не варто думати, що недоотримані гроші - це проблема "жирних зернотрейдерів", яка не стосується простого селянина. Українська аграрна галузь дуже сильно залежить від погодних умов - тому адміністративні дії влади мало чим можуть вплинути на стабільність врожаю.
Натомість гарний рік (як нинішній) дає змогу акумулювати кошти, придбати техніку, збудувати елеватори, запровадити більш сучасні агротехнології тощо. І коли в цей гарний рік аграріям не дають заробити (а от створення проблем у влади виходить просто чудово), наслідком може стати обвальне зниження врожайності та експортного потенціалу України при несприятливих погодних чи макроекономічних умовах.
